про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи
за правилами загального позовного провадження
30 квітня 2024 року № 320/46410/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Київській області №233 від 20 червня 2023 року у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції,
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Київській області №143 о/с від 30 червня 2023 року, у частині звільнення зі служби поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
- поновити ОСОБА_1 , на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області з 30 червня 2023 року або на рівнозначній посаді в Національній поліції України,
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 червня 2023 року по час прийняття рішення судом по суті справи,
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області з 30 червня 2023 року або на рівнозначній посаді в Національній поліції України та у частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 червня 2023 року по час прийняття рішення судом по суті справи у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
15.02.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами у справі. Також, представником відповідача подано клопотання від 13.02.2024 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю всіх учасників процесу з метою належного, повного та об'єктивного розгляду справи.
06.03.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив до суду.
Розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю всіх учасників процесу, суд зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини 3 статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто суми, яка перевищує 1 342 000,00грн. (2684,00грн. х 500);
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто суми, яка перевищує 1 342 000,00грн. (2684,00грн. х 500);
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.
Суд звертає увагу, що предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України, а тому дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу представника відповідача на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, жоден з учасників цієї справи не позбавлений можливості подати до суду докази на підтвердження своїх вимог, та заперечень проти них.
У свою чергу відповідач не позбавлений можливості викласти свої заперечення проти позову у відзиві на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 КАС України, а також надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив (у разі його подання позивачем) пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, як це передбачено статтею 164 КАС України.
Крім того, Київський окружний адміністративний суд не позбавляє учасників справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати відповідні докази. Не позбавлений таких прав і відповідач у цій справі.
Суд також зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Таким чином, ураховуючи те, що ця адміністративна справа відповідно до вимог частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на предмет позову та обставини справи, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю всіх учасників процесу відсутні.
Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Отже, на дату постановлення цієї ухвали в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.
Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю всіх представників сторін.
Керуючись статтями 9, 12, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача від 30.04.2024 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кочанова П.В.