30 квітня 2024 року № 320/15279/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2022 №40127240115.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що за наслідками камеральної перевірки контролюючим органом було встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку, у зв'язку з чим контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення. Позивач не погоджується з висновками камеральної перевірки та зазначає, що єдиний податок ним сплачувався своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується квитанціями про оплату.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про прийняття справи до провадження були проінформовані шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованою програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.10.2018, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З 01.11.2018 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником 2 групи (ставка податку - 20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).
На підставі п.п.19-1.1.1, п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, посадовою особою ГУ ДПС у м.Києві проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету єдиного податку за жовтень 2019 року - лютий 2020 року.
За наслідками перевірки складено акт №43024/Ж5/26-15-24-01-15-11/3570310710 від 30.11.2022 (далі - акт перевірки), в якому встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку, чим порушено п.295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки відповідачем 27.12.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення № 40127240115, згідно з яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання в сумі 1779,20 грн до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50% у сумі 889,60 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 16.03.2023 подано до Державної податкової служби України скаргу з вимогою скасувати відповідне рішення. До скарги на підтвердження вчасної сплати єдиного податку позивачем було додано копії квитанцій №ПН3577451 від 19.10.2019 та №ПН3680123 від 19.01.2020.
Однак, рішенням Державної податкової служби України №7877/6/99-00-06-01-04-06 від 30.03.2023 скаргу було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення позивача до контролюючого органу.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 40127240115 від 27.12.2022, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Пунктом 300.1 статті 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п.122.1 ст.122 ПК України несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки/збори вважаються зарахованими до державного/місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
У п.23-1 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України зазначено, що єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (включаючи кошти, зараховані на єдиний рахунок).
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Таким чином, що для визначення правильності нарахування штрафу слід встановити факт невиконання платником єдиного податку обов'язку по сплаті сум податку, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф.
Законодавцем визначено правопорушення, за вчинення якого до правопорушника застосовуються штрафні санкції, зокрема, таким порушенням є несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПК України.
Судом встановлено, що 19.10.2019 та 19.01.2020 - у строк, передбачений п. 295.1 ст.295 ПК України, позивач здійснив сплату податкових зобов'язань з єдиного податку в сумі 834,60 грн за жовтень 2019 року та 944,60 грн за січень 2020 року до бюджету. У квитанціях №ПН3577451 від 19.10.2019 та №ПН3680123 від 19.01.2020 року (копії яких, додані до матеріалів справи) в графі "Призначення платежу" вказано « 18050400 ЄП з ФО за жовтень 2019 року» та « 18050400 ЄП з ФО за січень 2020 року» відповідно.
Сторонами не було надано пояснень/заперечень щодо актуальності на момент виникнення спірних правовідносин розрахункових рахунків, на які позивачем здійснено платіж по сплаті єдиного податку 19.10.2019 та 19.01.2020.
Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 122.1 ст. 122 ПК України.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №813/2487/17.
Отже, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п.295.1 ст.295 ПК України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.
Позивачем доведено неспростованими доказами те, що ним вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного податку.
Водночас, відповідачем жодним чином не спростовано, що сплачені позивачем кошти не надійшли на єдиний казначейський рахунок, такий рахунок був закритий або не був закріплений за відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи наявність доказів того, що позивачем було здійснено дії щодо сплати єдиного податку за жовтень 2019 року та за січень 2020 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання в сумі 1779,20 грн, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.12.2022 №40127240115є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією.
Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 27.12.2022 №40127240115.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19,) судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.