30 квітня 2024 року № 320/22414/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 №0373620707.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження).
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки товариство не погоджується з висновками перевірки, зазначеними в акті перевірки, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, адже відповідальності за недотримання строку реєстрації рівномірів-лічильників (не пізніше 01.01.2020), тобто за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та їх реєстрацію в відповідному Єдиному державному реєстрі, нормами Податкового кодексу України не передбачено. Так, складом правопорушення, визначеного пунктом 128.1-1 ст. 128.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. При цьому, ані зазначена норма, ані інші положення Податкового кодексу України, не передбачають відповідальності за порушення строку обладнання або реєстрації зазначених рівнемірів та витратомірів. Тобто, фактично на дату перевірки - 29.11.2021 у позивача витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники були встановлені, повірені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, доказів іншого акт перевірки не містить. Позивач вказує на те, що, враховуючи, що у ході перевірки контролюючим органом було встановлено наявність на акцизному складі позивача витратомірів/рівнемірів-лічильників рівня нафтопродуктів, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, і актом перевірки, притягнення позивача до відповідальності є безпідставним, оскільки на момент фактичної перевірки обладнання було встановлено та зареєстровано. Крім того, ПК України визначає час, до якого мають бути подані дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального до центрального органу виконавчої влади і розпорядник акцизного складу несе відповідальність за своєчасність подання, а не за отримання них даних центральним органом виконавчої влади, тому відсутнє порушення п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, відповідно, відсутні підстави для притягнення до відповідальності.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що в ході фактичної перевірки встановлено порушення позивачем: п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: у період з 01.07.2020 по 28.07.202 - відсутня реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) 5 (п?яти) рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі (уніфікований №1014913), та 30 (тридцяти) витратомірів-лічильників на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу. Реєстрацію резервуарів пального, рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, встановлених 25.06.2020, згідно з довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (№9180979100) ТОВ «Євро Смарт Пауер» здійснено 29.07.2020; п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: несвоєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з уніфікованим №1014913 за 05.06.2021 (фактично подано 07.06.2021).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу про проведення фактичної перевірки було проведено фактичну перевірку ТОВ «Євро Смарт Пауер» (ЄДРПОУ 42547705) АЗС за адресою: м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 42Л.
За результатами проведення перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки від 05.11.2021 № 3996/04-36-07-09-РРО-42547705, в ході якої встановлено порушення п. п. 230.1.2, п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві (за місцем обліку) винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2021 № 0919880707, відповідно до якого ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» на підставі підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і пунктів 128.1.1 і 128.1.3 ст. 128.1 ПК України застосовано штрафні санкції у сумі 701000,00 грн.
ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням про результати розгляду скарги від 25.05.2023 № 13028/6/99-00-06-03-01-06, Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.12.2021№ 0919880707 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6000000,00 грн, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - частково задовольнила.
В подальшому, на підставі акта перевірки та рішення ДПС про результати розгляду скарги від 25.05.2023 № 13028/6/99-00-06-03-01-06, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 №0373620707, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 101000 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно із п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства що укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до норм п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити; наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави.
Суд встановив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку ТОВ "Євро Смарт Пауер" (ЄДРПОУ 42547705) АЗС за адресою: м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 42Л.
За результатами проведення перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки від 05.11.2021 № 3996/04-36-07-09-РРО-42547705, в ході якої встановлено порушення п. п. 230.1.2, п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 №0373620707.
Надаючи оцінку встановленим порушенням в ході зазначеної фактичної перевірки суд вказує на таке.
Акцизний склад акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно з підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розпорядники акцизних складів зобов'язані були обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Законодавцем також було визначено і граничний строк для такого обладнання та реєстрації, зокрема по акцизному складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Абзацом четвертим пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України передбачено, що норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів - з 1 квітня 2020 року.
Отже, згаданими вище пунктами підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України встановлено строки для виконання обов'язку платником податку для облаштування акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та реєстрації таких в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також передбачено дату з якої до таких платників застосовуються норми пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України.
При цьому слід зазначити, що відповідальності за недотримання вказаного строку (не пізніше 1 січня 2020 року) тобто за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та їх реєстрацію в відповідному Єдиному державному реєстрі нормами ПК України не передбачено.
Відповідно до приписів пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Тобто складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
При цьому, ані зазначена норма, ані інші положення ПК України, як вже було зазначено вище, не передбачають відповідальності за порушення строку обладнання або реєстрації зазначених рівнемірів та витратомірів.
З матеріалів справи вбачається, що TOB «Євро Смарт Пауер» 29.07.2020 здійснило реєстрацію резервуарів, витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників на АЗС за адресою: м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 42Л.
Тобто, на дату перевірки 04.11.2021 - витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники позивачем були встановлені, повірені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, доказів іншого акт перевірки не містить, як і не було доведено стороною відповідача під час розгляду цього спору в суді.
Враховуючи, що у ході перевірки контролюючим органом було встановлено наявність на акцизному складі позивача витратомірів/рівнемірів-лічильників рівня нафтопродуктів, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, що підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про безпідставність притягнення позивача до відповідальності передбаченої п. 128.1-1. ст. 128.1 ПК України оскільки на момент фактичної перевірки обладнання було встановлено та зареєстровано.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.01.2023 у справі № 580/9246/21, від 04.04.2024 у справі № 420/20864/23.
Відповідно до п. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо встановленого під час перевірки порушення позивачем вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме не подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з уніфікованим №1014913 за 05.06.2021, та застосування штрафних санкцій, то суд зазначає про те, що матеріали справи, зокрема і акт перевірки, не містять конкретних дат та місць допущених позивачем порушень, як і відсутнє обґрунтування застосування саме вказаної суми штрафу.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування штрафної санкції за неподання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що штрафні санкції, застосовані до позивача неправомірно, а податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 №0373620707 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 30.05.2023 №0373620707.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (код ЄДРПОУ 42547705, 02160, м. Київ, проспект Соборності, буд. 15, каб. 219) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, 02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.