30 квітня 2024 року №640/6761/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної міграційної служби України з вимогами:
- визнати протиправними дії Державної міграційної служби України по визнанню недійсним (анульованим) бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ;
- скасувати наказ Державної міграційної служби України від 18.01.2016 №294 в частині, що стосується ОСОБА_1 - визнання недійсним (анулювання) бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 ).
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/6761/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 справу прийнято до провадження суддею Щавінським Р.В. та призначено судове засідання.
У судовому засіданні призначеному на 01.02.2024 у зв'язку із повторною неявкою позивача, його представника у судове засідання, та наявністю клопотання відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
В обґрунтування своїх вимог позивач стверджував протиправність оскаржуваного наказу. Вказав, що ним визнані недійсними (анульовані) бланки паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивача з підстав тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим. Стверджував, що відповідний наказ не містить визначених нормами чинного законодавства підстав для визнання недійсними (анулювання) паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Наголошував і на тому, що Державною міграційною службою України не було проведено службового розслідування за фактом оформлення паспортів з порушенням вимог законодавства, як і не встановлено таких фактів.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що передумовою для оформлення та видачі паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон є набуття особою громадянства у визначеному законодавством порядку та звернення до уповноваженого органу за оформленням документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.
02.04.2013 Залізничним РВ ГУДМС України в АР Крим було видано ОСОБА_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .
09.04.2013 було видано ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон тип Р серії № НОМЕР_1 , орган видачі 0101.
18.11.2016 Державною міграційною службою України було прийнято наказ № 294, яким, визнано недійсним (анульовано) бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії № НОМЕР_1 та бланк паспорта громадянина України НОМЕР_2 .
Державна міграційна служба України на адвокатський запит представника позивача повідомила з посиланням на лист Адміністрації Президента України № 20-13/322 від 03.10.2016, про визнання недійсними (анульованими) бланки паспорта громадянина України НОМЕР_2 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії № НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного наказу позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III.
Згідно з статтею 3 Закону № 2235-ІІІ громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Згідно з статтею 5 Закону №2235-ІІІ документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно зі статтею 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається: громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152 (далі - Порядок №152).
Відповідно до пункту 55 Порядку №152 паспорт для виїзду за кордон вважається недійсним та знищується в разі: 1) коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною прізвища, імені та по батькові; 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті для виїзду за кордон, записам в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження); 3) непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання; 4) припинення громадянства особи; 5) коли паспорт для виїзду за кордон знайдено, а замість нього видано новий паспорт для виїзду за кордон; 6) смерті особи, якій було видано такий паспорт; 7) зіпсуття паспорта для виїзду за кордон під час заповнення; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.
Згідно з пунктом 56 Порядку №152 у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу чи підрозділу ДМС проводить службове розслідування. За результатами розслідування складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному органі або підрозділі ДМС.
Пунктами 57-59 Порядку №152 визначено, що паспорти для виїзду за кордон списує та знищує територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України, які прийняли рішення про списання та знищення таких паспортів.
Списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон здійснюється комісією у складі не менше трьох посадових осіб територіального органу або підрозділу ДМС, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи України. Комісія складає акт про списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон у трьох примірниках.
Акт про списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон складається щомісяця.
Отже, Порядком №152 визначений вичерпний перелік підстав для визнання недійсним паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Як зазначено вище, наказом №294 від 18.11.2016 визнано недійсними (анульовано), зокрема, бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 .
Зі змісту вказаних наказів вбачається, що підставами для визнання недійсними (анулювання) відповідного документа позивача є тимчасова окупація Автономної Республіки Крим.
В аспекті наведеного суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.
З оскаржуваного наказу вбачається, що в ньому відсутнє посилання на норму Закону України «Про громадянство України» або будь-якого іншого нормативно-правового акту, на підставі якого відповідачем прийнято такий наказ .
Вказівка у вступній частині наказу на статтю 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» не може бути підставою для визнання недійсним бланку паспорта, оскільки не регулює спірних правовідносин, та що в свою чергу позбавляє можливості встановити правову підставу винесення зазначеного наказу.
Водночас суд наголошує на тому, що тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим не є у розумінні вищенаведених вимог чинного законодавства підставами для визнання недійсними (анулювання) паспорта громадянина України чи паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Суд звертає увагу на те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 було видано позивачу у 2013 році, тобто до анексії росією території АР Крим, яка розпочалась 20.02.2014.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем службових перевірок за фактом оформлення бланків паспорту громадянина України для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства та висновків за результатами таких перевірки, що свідчить про порушення суб'єктом владних повноважень вимог Порядку №302 та Порядку №152.
Враховуючи наведене та враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 18.01.2016 №294 в частині, що стосується ОСОБА_1 - визнання недійсним (анулювання) бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .
Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Державної міграційної служби України щодо визнання недійсним (анульованим) бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ;
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 18.01.2016 №294 в частині, що стосується ОСОБА_1 - визнання недійсним (анулювання) бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 ).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України (ідентифікаційний код 37508470).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.