30 квітня 2024 року № 320/5797/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не формування та не подання до відповідно органу Казначейства (Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києві) подання про повернення ОСОБА_1 помилкового сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 19034 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до відповідно органу Казначейства (Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києві) подання про повернення ОСОБА_1 помилкового сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 19034 грн. сплаченого згідно з квитанцією від 04.09.2023, код квитанції № 9316-8516-2282-9499.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу 04.09.2023 нею було придбано квартиру. При купівлі квартири сплачено 1%, від вартості квартири, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що склало 19 034,00 грн. та підтверджується квитанцією. Позивач зазначає, що квартира була придбана вперше в житті, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона звільняється від сплати збору. Позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, але відповідач повідомив позивача, що їй відмовлено у повернені коштів.
Позивач вважає таку відмову порушенням своїх прав, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5797/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
03.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Також, відповідачем надано до суду копії документів ОСОБА_1 , поданих до Головного управління.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
04.09.2023 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №642.
При здійсненні операції купівлі-продажу нерухомого майна позивачем сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 19 034,00 грн., що підтверджується платіжною квитанцією №9316-8516-2282-9499 від 04.09.2023 на суму 19 034,00 грн.
Згідно п. 17 Договору купівлі-продажу збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, оплата якого передбачена Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400 з наступними змінами, внесений Покупцем.
Оскільки позивач вперше придбала житло, вона звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 19 034,00 грн.
Листом від 10.01.2024 №2600-0603-8/6401 відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів та зазначив, що останньою не було надано належних документів, які підтверджують придбання житла вперше, а саме довідки щодо не використання житлових чеків для приватизації, що: охоплюють період з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу квартири, дані щодо зареєстрованого місця проживання (адреси), зняття з реєстрації місця проживання, а саме дати декларування/реєстрації та зняття/скасування реєстрації.
Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За змістом абзацу другого пункту 9 статті 1 цього Закону, нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (абзац третій пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР).
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону № 400/97-ВР установлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Тобто, положення пункту 15-1 Порядку № 1740 та абзаців першого, другого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР є аналогічними за своїм змістом.
Відповідно до абзацу другого пункту 15-3 Порядку № 1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Згідно з підпунктом «б» пункту 15-2 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Пунктом 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі Порядок № 787).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Пунктом 10 Порядку № 787 визначено, що подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, 26.09.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», відповідно до якої затверджено такі зміни, що вносяться до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій:
пункт 15-2 доповнити підпунктами «в» і «г»:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
пункт 15-3 доповнити абзацом такого змісту:
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 15-2 Порядку № 1740 в новій редакції визначено, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання житла не сплачується, якщо:
1) право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (підпункт «б»);
2) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт «г»);
3) особа придбаває житло вперше, що підтверджується (підпункт «в») такими документами:
заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя),
відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Отже, в результаті доповнення Порядку № 1740 новими пунктами (15-2, 15-3) держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:
1) коло осіб, котрі в розумінні Закону № 400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку № 1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, яка, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховується судом під час вирішення цього спору.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористалась механізмом, визначеним Порядком № 1740, та звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
До заяви позивачем було долучено такі документи: копію ID картки та РНОКПП ОСОБА_1 , договір купівлі-продажу, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квитанцію про сплату пенсійного збору, копію довідки КП КОР "Київське обласне бюро технічної інвентаризації" №КГ 13123023 від 11.10.2023 року.
Так, позивачем надано до відповідача довідку КП КОР "Київське обласне бюро технічної інвентаризації" №КГ 13123023 від 11.10.2023, згідно якої станом на 29.12.2012 року право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 на імя ОСОБА_1 не зареєстровано.
Водночас, вищезазначена довідка не містить інформації про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Відтак, позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів від 25.08.2023 не надано:
- документу про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Так, за змістом частини першої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII (далі - Закон № 2482-XII), житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 цього Закону, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
У рішенні Конституційного Суду України від 10.06.2010 № 15-рп/2010 надано офіційне тлумачення частини п'ятої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно з яким, зокрема, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо: - громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Водночас, з огляду на наведене правове регулювання та положення пункту 15-2 Порядку №1740, суд вважає, що обов'язок доведення невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, перебування в черзі на одержання житла покладено саме на позивача. При цьому суд ураховує, що відповідна інформація відповідачу невідома, доступ до неї відсутній.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 виконала вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 щодо подання нотаріусу при посвідченні договору купівлі-продажу квартири відповідних документів, зокрема, які підтверджують невикористання нею житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Крім цього, вказані документи не були надані позивачем ні відповідачу під час звернення до нього із заявою про повернення сплаченого збору, ні до суду при зверненні із цим позовом.
З наведеного слідує, що позивач не дотрималась вимог Порядку № 1740 та не подала до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше у відповідності з приписами пункту 15-2 Порядку № 1740.
Відтак, подані позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документи були недостатніми для прийняття рішення про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, з огляду на що відповідач обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.
При цьому, суд зазначає, що Порядок № 1740 жодним чином не звужує права позивача на повернення раніше сплаченого збору, а відмова відповідача сформувати і подати до органу Державної казначейської служби України відповідне подання не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві правомірно відмовлено позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надміру) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 квітня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.