м. Вінниця
29 квітня 2024 р. Справа № 120/1865/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року, позов задоволено частково, зокрема визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.01.2017 по 28.02.2018 виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Зобов'язвно військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.01.2017 по 28.02.2018 включно, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум індексації за цей період.
22.03.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, за змістом якої він просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 120/1865/22; зобов'язати військову частину виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 120/1865/22; встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 120/1865/22 шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати звіт.
Вирішуючи питання про прийняття вказаної заяви до розгляду, суд керується такими мотивами.
Пунктами 4, 5, 7 ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1-4 ст. 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Тобто, нормами КАС України виокремлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.10.2018 року у справі № 556/2081/17.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 383 КАС України передбачена можливість здійснення судом активного судового контролю у спосіб оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення.
Натомість, за своєю правовою природою ст. 382 КАС України регулює питання встановлення пасивного судового контролю. Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Однак такий спосіб судового контролю є не обов'язком суду, а правом, яке пов'язано з наявністю певних передумов, які можуть свідчити про ухилення відповідача від обов'язку виконати судове рішення.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлення ст. ст. 382, 383 КАС України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю.
Відтак, заходи, можливість застосування яких передбачена ст. 382 та 383 КАС України, за своєю правовою природою є різними, що унеможливлює їх одночасне вирішення та застосування на стадії провадження, відмінній від описаної у диспозиції відповідної статті.
Подана позивачем заява містить одночасно вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, можливість вирішення яких передбачена ст. 383 КАС України, та вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом встановлення обов'язку для відповідача подати звіт про виконання рішення суду, що передбачено ст. 382 КАС України, що суперечить вищенаведеним положенням процесуального законодавства та унеможливлює вирішення поданої заяви судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, враховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вирішення по суті заяви від 22.03.2024 року. Відтак подану заяву належить повернути заявнику без розгляду на підставі ч. 5 ст. 383 КАС України.
Керуючись ст.ст. 248, 256, ч. 5 ст. 383 КАС України, -
Заяву представника позивача від 22.03.2024 року повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар