м. Вінниця
01 травня 2024 р. Справа № 120/16797/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ, відповідач 2), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка полягає у неподанні головному органу військового управління НГУ висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) 28.06.2022 батька позивача ОСОБА_5 у розмірі, передбаченому постановою № 168;
- зобов'язати відповідача 2 прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) 28.06.2022 батька позивача ОСОБА_5 , встановленої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що є вона є донькою померлого (загиблого) ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , який проходив військову службу у В/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України та В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України. На переконання позивача, як член сім'ї загиблого військовослужбовця вона має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 (в редакції постанови чинної на дату смерті ОСОБА_5 ). У зв'язку з чим, 11.09.2023 ОСОБА_1 звернулась до відповідача 1 із заявою про виплату згаданої допомоги. Разом з тим, В/ч НОМЕР_1 у листі від 26.09.2023 № 50/28/11-ч-4272 відмовила у поданні головному органу військового управління НГУ висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) 28.06.2022 батька позивача, вказавши, що ОСОБА_1 як повнолітня дитина загиблого військовослужбовця не надала доказів перебування на утриманні свого батька, а спірну суму допомоги вже призначено особам, які мають право на таку в силу вимог Закону.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними бездіяльністю відповідача 1, ОСОБА_1 звернулась із цим позовом до суду.
Ухвалою від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Крім того, суд встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Крім того, суд витребував у відповідачів додаткові докази.
15.11.2023 на адресу суду від В/ч НОМЕР_1 надійшли докази на виконання вимог ухвали від 13.11.2023.
24.11.2023 від ГУ НГУ надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 2 заперечує щодо задоволення вимог ОСОБА_6 та вказує про наступне.
Комісією розглянуто документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю молодшого сержанта ОСОБА_5 та Протоколом засідання від 11.11.2022 № 77/168 прийнято рішення про її виплату ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_3 (мати).
Крім того, листом від 11.11.2022 № 27/11/3-8466/11 Головне управління НГУ повідомило ІНФОРМАЦІЯ_2 про зазначене рішення.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.11.2022 № 575 здійснено виплату зазначеним особам (копії платіжних доручень додаються).
Відповідач наголошує, що абзацом четвертим пункту 2 Постанови 168 визначено, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Головне управління НГУ вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки держава в особі Головного управління НГУ та Військової частини НОМЕР_1 виконали всі свої зобов'язання щодо виплати одноразової грошової допомоги в повному обсязі.
Крім того, відповідач 2 у поданому відзиві зауважує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів підтвердження вимог статті 3 Сімейного кодексу України та перебування на утриманні загиблого.
Ухвалою від 22.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про виклик свідків.
23.11.2023 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи - Міністерства оборони України.
04.12.2023 на адресу суду від представника третіх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких останній заперечив щодо задоволення заявленого позову, вказавши, крім іншого, на невірно обраному позивачем способі захисту. Крім цього представник третіх осіб зауважив щодо не підтвердження ОСОБА_1 права на отримання ОДГ.
Крім того, 07.12.2023 до суду від ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення, в яких вона зазначає, що є матір'ю загиблого воїна ОСОБА_5 . Отримавши виплату ОДГ за загиблого сина, вони з чоловіком ОСОБА_2 вирішили поділитись із внуками, для чого зняли зі свого рахунку 2 000 000 грн та передали гроші в сім'ю загиблого сина ОСОБА_7 . Присутніми були ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . В цих же поясненнях ОСОБА_3 (бабуся позивача) зазначає, що їй дуже боляче мати невдячних онуків.
21.12.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на письмові та додаткові пояснення третіх осіб у справі, у яких позивач наголошує на визначеному законом праві на отримання ОДГ як член сім'ї загиблого військовослужбовця. Крім того зауважує, що тільки після прийняття відповідачем 2 рішення про виплату ОДГ у неї з'явиться право звернутись до суду в порядку цивільного судочинства для перерозподілу ОГД іншим членам родини загиблого ОСОБА_5 .
Ухвалою від 30.04.2024 суд виключив зі складу учасників адміністративної справи № 120/16797/23 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України.
Третя особа ОСОБА_4 своїм правом на подання письмових пояснень не скористалась, хоча копію ухвали про відкриття провадження у справі нею отримано 16.11.2023, докази чого містяться в матеріалах адміністративної справи.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до свідоцтва про народження від 24.04.2001 серії НОМЕР_3 є донькою ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06.07.2022 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області № 46 підтверджено, що причиною смерті молодшого сержанта ОСОБА_5 , командира 3 відділення 2 взводу оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України стали травми та поранення пов'язані із захистом Батьківщини.
Судом встановлено, що з метою встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні батька ОСОБА_11 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач зверталась до Літинського районного суду Вінницької області із позовною заявою.
Ухвалою судді Літинського районного суду Вінницької області від 26.04.2023 у справі № 137/424/23відмовлно у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
У вересні 2023 року позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про призначення та виплату ОДГ у зв'язку із загибеллю (смертю) її батька ОСОБА_5 .
Листом від 26.09.2023 № 50/28/11-ч-4272 В/ч НОМЕР_1 повідомила заявника про призначення та повну виплату ОДГ членам сім'ї ОСОБА_5 , які у 2022 році звернулись із відповідними заявами, а саме: дружині загиблого військовослужбовця - ОСОБА_4 (1/3 частини) - 5 000 000 грн, батькові - ОСОБА_2 (1/3 частини) - 5 000 000 грн, матері - ОСОБА_3 (1/3 частини) - 5 000 000 грн. Також наголосили на нормах абз. 4 п. 2 постанови КМУ № 168, за якими якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Крім іншого у листі зауважили, що право на отримання ОГД мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Не погоджуючись з бездіяльністю В/ч НОМЕР_1 , яка, на думку позивача, полягає у неподанні головному органу військового управління НГУ висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) 28.06.2022 батька позивача ОСОБА_5 у розмірі, передбаченому постановою № 168 позивач звернулась до суду із цим позовом. Поряд з цим позивач вважає, що має законне право на отримання своєї частки ОДГ, як член сім'ї загиблого військовослужбовця, та оскільки вона перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_5 до дати його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації суд керується та виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1, 2 статті17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За пунктом 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей; 4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.
Разом з тим ЗУ "Про Національну гвардію України" від 13 березня 2014 року № 876-VII (далі - Закон № 876-VII) визначає правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження.
За нормами статті першої Закону № 876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
В свою чергу Указом Президента України від 28 березня 2014 року № 346/2014 затверджено Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, за п. 1 якого головним органом військового управління Національної гвардії України (далі - головний орган військового управління НГУ) є Головне управління Національної гвардії України.
Згідно з п. 8 Положення № 346/2014 начальником головного органу військового управління НГУ є командувач Національної гвардії України.
Відповідно до частини першої статті 8 ЗУ "Про Національну гвардію України" особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників.
Водночас Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Статтею 1 Закону № 2011-XII (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
За приписами статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24 лютого 2022 року по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Положеннями частини першої статті 16-3 Закону № 2011-XIІ передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
За положеннями ч. 6, 8, 9 статті 16-3 Закону № 2011-XIІ ( в редакції чинній на дату звернення позивача із відповідною заявою) одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Так, питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168, в редакції чинні й на момент виникнення спірних).
Пунктом 1 постанови КМУ №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Так, пунктом 2 постанови КМУ № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року № 484, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2022 р. за № 940/38276 (далі - Порядок № 484).
В контексті обставин справи суд зауважує, що датою смерті військовослужбовця ОСОБА_5 є 28.06.2022, в той час як Порядок № 484 затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року № 484 та такий зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2022 р. за № 940/38276. Водночас станом на дату звернення заявника із заявою про призначення та виплату ОДГ слід керуватися також нормами Порядку № 484, як нормативно-правового акту, що визначав порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України.
Так, за пунктом 1 Порядку № 484 цей Порядок та умови визначають виплату одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у разі загибелі внаслідок збройної агресії під час дії воєнного стану військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), а також тих, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
За нормами пункту 2 Порядку № 484 особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (далі - отримувачі), звертаються до органу військового управління оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, з'єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров'я, установи Національної гвардії України (далі - уповноважений орган) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого уповноваженого органу Національної гвардії України, визначеного командувачем Національної гвардії України, на який буде покладено функції щодо призначення та виплати ОГД, та подають такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану, які мають право на отримання допомоги, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг із наказу про виключення загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану зі списків особового складу уповноваженого органу;
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця.
До заяви додаються завірені копії:
документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю, або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
свідоцтва про смерть військовослужбовця;
постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця;
свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого;
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім'ї військовослужбовця (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), та довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до таких документів не внесені);
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);
рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати ОГД отримувачі, яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органу документи, визначені цим пунктом, та копію відповідного рішення суду.
Згідно з п. 5, 6 Порядку № 484 керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) висновок щодо можливості виплати ОГД членам сім'ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов'язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов.
Якщо отримувач не подав (не надіслав) документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов, керівник уповноваженого органу інформує про це отримувача.
Головне управління НГУ після надходження документів, визначених пунктом 2 цих Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися по неї, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення отримувача з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Після прийняття рішення про призначення ОГД Головне управління НГУ (за наявності відповідних коштів державного бюджету) здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки уповноважених органів в установах Державної казначейської служби України.
За нормами п. 7 Порядку № 484 ОГД виплачується на підставі наказу уповноваженого органу шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем у заяві.
Якщо після призначення ОГД за її одержанням звертаються інші особи (члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого)), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Після проведення виплати ОГД витяг із наказу керівника уповноваженого органу про проведення виплати, завірений у встановленому порядку, надсилається до Головного управління НГУ (п. 9 Порядку № 484).
Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу (п. 12 Порядку).
Як встановлено судом в межах розгляду цієї справи комісією ГУ Національної гвардії України розглянуто документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю молодшого сержанта ОСОБА_5 та Протоколом засідання від 11.11.2022 № 77/168 прийнято рішення про її виплату ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_3 (мати).
Крім того, листом від 11.11.2022 № 27/11/3-8466/11 Головне управління НГУ повідомило Західне територіальне управління Національної гвардії України про зазначене рішення.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.11.2022 № 575 вирішено здійснити виплату дружині загиблого військовослужбовця - ОСОБА_4 (1/3 частини) - 5 000 000 грн, батькові - ОСОБА_2 (1/3 частини) - 5 000 000 грн, матері - ОСОБА_3 (1/3 частини) - 5 000 000 грн.
Матеріли справи містять копії платіжних доручень від 17.11.2022 № 2878, № 2879, № 2877, які підтверджують виплату повної суми ОДГ особам вказаним в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.11.2022 № 575.
В контексті встановлених обставин, суд зауважує на нормах абз. 4 п. 2 Постанови № 168 за якими якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Таким чином надаючи оцінку відмові відповідача (бездіяльності як про вказує позивач) у направленні висновку щодо можливості виплати ОДГ ОСОБА_1 , як повнолітній доньці загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5 , суд зауважує, що оскільки виплата одноразової грошової допомоги у повному обсязі мала місце ще 17.11.2022, а із заявою про призначення такої позивач звернулась у вересні 2023 року, то питання щодо перерозподілу суми такої допомоги має вирішуватись за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи ОСОБА_1 у реалізації її заяви про подання головному органу військового управління НГУ висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) 28.06.2022 батька позивача, відповідач діяв у порядку та у межах чинного законодавства, адже ОДГ на момент вирішення заяви позивача вже була виплачена у повному обсязі.
Разом з тим, до юрисдикції адміністративного суду не належить вирішення спорів щодо перерозподілу фізичними особами грошових коштів, що набуті у власність, у зв'язку із чим позивач обрала невірний спосіб захисту порушеного права.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача 2 прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) 28.06.2022 батька позивача ОСОБА_5 , встановленої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, суд зазначає, що виплата відповідних сум здійснюється лише після прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
Оскільки відповідачем 2 така допомога позивачу не призначалась, а відповідне рішення не приймалось, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
В контексті цієї спірної ситуації, суд також звертає увагу учасників справи, що встановлення факту віднесення осіб до кола членів однієї сім'ї чи перебування особи на утриманні не входить до юрисдикції адміністративного суду та не може бути встановлено при розгляді даної справи.
Разом з тим, суд зазначає, що факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа має вирішити у декілька способів: по-перше, особа має право звернутися до органів та організацій за отриманням довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні; по-друге, подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження.
Так, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому порядку та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Водночас чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних із сплатою ним судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );
Відповідач: Головне управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, 9А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498);
Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 );
Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );
Третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.05.2024.
Суддя Томчук Андрій Валерійович