Справа № 463/10710/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.
Провадження № 33/811/23/24 Доповідач: Романюк М. Ф.
30 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Алексеєнка Андрія Анатолійовича на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 09.11.2023 о 22 год. 53 хв. у м. Львів-Винники на вул.Байди Вишневецького, 37б, керуючи транспортним засобом «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушена координація рухів, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Алексеєнко А.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконна та не обґрунтована.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції порушив законні права ОСОБА_1 , передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП України, а саме: бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, подавати докази, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, а також позбавив можливості надати пояснення у справі, що ставить під сумнів законність, об'єктивність та неупередженість прийнятої постанови.
Зауважує що, окрім справи, постанова по якій оскаржується, на розгляді Личаківського районного суду м. Львова перебуває справа №463/3805/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, на його думку, з урахуванням вказаних обставин та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП справу про адміністративне правопорушення №463/10710/23 та справу №463/3805/23 необхідно було об'єднати для спільного розгляду.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
В обґрунтування пропуску строку покликається на те, що оскаржувану постанову не отримував. Зі змістом постанови ознайомився/дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень. Згідно даних ЄДРСР постанову «надіслано судом: 28.12.2023, зареєстровано: 29.12.2023, оприлюднено: 01.01.2024».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та не заперечив про її розгляд у відсутності захисника адвоката Алексеєнка А.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що пропущений на оскарження судового рішення строк необхідно поновити, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №600421 від 09.11.2023;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2023;
- постановою серії ЕАТ №8111034 від 09.11.2023;
- відеозаписами з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суддя відповідно до ст.ст. 245,280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення суддею суду першої інстанції вимог ст. 36 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , то такі, на переконання апеляційного суду, свого підтвердження в ході апеляційного перегляду не знайшли.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Як вбачається з поданої апеляційної скарги, окрім справи, постанова по якій оскаржується, на розгляді Личаківського районного суду м. Львова перебуває справа №463/3805/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Сторона захисту вважає, що місцевим судом було порушено вимоги ст. 36 КУпАП, оскільки ці справи необхідно було об'єднати для спільного розгляду.
Разом з тим, всупереч тверджень апеляційної скарги, норми чинного КУпАП не встановлюють процесуальної процедури об'єднання справ про адміністративні правопорушення та її обов'язковості, у частині 2 статті 36 КУпАП йдеться про адміністративні правопорушення, серйозність яких градуюється за санкціями статей про адміністративні правопорушення.
При цьому, хоча ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак ці правопорушення не є пов'язаними між собою, становлять самостійні склади адміністративних правопорушень та є однаково серйозними у розумінні вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Також апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваної постанови розгляд справи суддею першої інстанції без участі ОСОБА_1 , адже порушене його право на безпосередню участь у судовому засіданні відновлене шляхом подачі апеляційної скарги його захисником та надання можливості ОСОБА_1 взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, надати пояснення, подати докази, скористатися послугами захисника тощо.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Судом враховано рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», за яким будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
поновити адвокату Алексеєнку Андрію Анатолійовичу строк апеляційного оскарження постанови Личаківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2023 року.
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Алексеєнка Андрія Анатолійовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф. Романюк