Справа № 462/1090/23 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.
Провадження № 22-ц/811/26/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
26 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 20 грудня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги надання теплової енергії,-
16 лютого 2023 року ЛКП «Залізничнетеплоенерго» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 5890,42 грн заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з 01.02.2020 року по 31.12.2022 року та 268,40 грн судового збору.
08 березня 2023 року Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з надання теплової енергії в розмірі 5890,42 грн та стягнення з боржників по 134,20 грн судового збору.
18 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу №462/1090/23 від 08.03.2023 року, виданого Залізничим районним судом м.Львова, та скасувати судовий наказ №462/1090/23 від 08.03.2023 року, виданий Залізничим районним судом м.Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги надання теплової енергії в розмірі 5890,42 грн та стягнення з боржників по 134,20 грн судового збору.
Заяву обґрунтовував відсутністю у нього боргу за послуги з постачання гарячої води та належним виконанням обов'язків, покладених на нього як споживача комунальних послуг. Зазначив, що оспорюваний судовий наказ він не отримував, а про його видачу дізнався після отримання 15.11.2023 року повідомлення на мобільний телефон про списання з його пенсійного рахунку 7381,03 грн. У зв'язку з наведеним, просив заяву задоволити.
Оскаржуваною ухвалою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу відмовлено, заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявнику.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .
Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що 18 грудня 2023 року він звернувся до суду з заявою, в якій просив поновити йому строк для подання заяви про скасування судового наказу № 462/1090/23 від 08.03.2023 року, виданого Залізничним районним судом м.Львова про стягнення солідарно з нього ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з надання теплової енергії в розмірі 5 890 грн 42 коп. та судового збору по 134 грн 20 коп з кожного. 15 листопада 2023 року він отримав повідомлення від АТ «Ощадбанк» про списання з його пенсійного рахунку 7 381 грн 03 коп. без зазначення підстави для їх стягнення. В подальшому, він звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А., на підставі виконавчих дій якої було стягнуто з його пенсійного рахунку зазначену вище суму грошових коштів. При цьому, лише після звернення до приватного виконавця він дізнався про видачу Залізничним районним судом м.Львова судового наказу від 08.03.2023 року у справі № 462/1090/23. Висновок суду першої інстанції про отримання ним копії судового наказу від 08 березня 2023 року у справі № 462/1090/23 не відповідає матеріалам справи, у яких вісутні належні докази вручення йому чи його дружині ОСОБА_2 надісланого на їх адресою рекомендованого листа, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Вважає, що оскаржуваною ухвалою про повернення його зяави про скасування судового наказу порушено право боржників на судовий захист та доведення ними необгрунтованості наданого заявником розрахунку суми боргу за послуги з постачання гарячої води, що є підставою для її скасування.
Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Як убачається з матеріалів справи, 08 березня 2023 року Залізничним районним судом м. Львова було видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з надання теплової енергії в розмірі 5890,42 грн та по 134,20 грн судового збору.
08 березня 2023 року копію судового наказу від 08.03.2023 року та копію заяви про видачу судового наказу з додаткми судом направлено на адресу боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25 квітня 2023 року зазначене поштове відправлення повернуто до суду без вручення його адресатам з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 15).
18 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу від 08 березня 2023 року, в якій зазначив, що копію судового наказу він не отримував, про видачу такого дізнався після отримання повідомлення з АТ «Ощадбанк» про списання з його песійного рахунку суми боргу та виконавчого збору, що є підставою для поновлення йому строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу та повертаючи заяву заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для поновлення процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу відсутні. Як вбачається з виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , 10.11.2023 з його рахунку було стягнуто кошти на погашення коштів в сумі 7381,03 грн, які 16.11.2023 року були перераховані на рахунки ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та приватного виконавця Шелінської Ю.А., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Відтак, про наявність судового наказу заявник довідався (міг довідатися) 10.11.2023, а тому саме з цієї дати ОСОБА_1 мав 15 днів на оскарження судового наказу від 08.03.2023 року, однак із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 звернувся лише 18.12.2023 року, тобто з пропуском строку для подання такої заяви, не вказавши при цьому поважних причин пропуску такого, що є підставою для її повернення. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 08.03.2023 був належним чином скерований рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу боржників, однак такий ними не отриманий та повернутий до суду з поштовою відміткою «у зв'язку з закінченням терміну зберігання». При цьому, суд враховував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, згідно якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторони є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з наступних мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 травня 2019 року в справі № 760/6860/17-ц (провадження № 61-31915св18), наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.
Статтею 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 170 ЦПК України передбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до частин 1-5 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається до суду в письмовій формі.
Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб-громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Заява боржника про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина 2 статті 171 ЦПК України).
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц, та позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 січня 2023 року у справі № 591/3717/21, від 07 червня 2023 року у справі № 608/2667/20, вимогами процесуального закону передбачено, що повістка або судове рішення є врученими за наявності відповідної розписки або відмітки Укрпошти про відмову від отримання чи відсутність особи за адресою місця знаходження (місця проживання). Тобто, за наявності будь-яких інших відміток, зокрема таких як «за закінченням терміну зберігання», «інші причини» тощо, ці документи вважаються не врученими.
Як убачається з матеріалів справи, 08 березня 2023 року судом направлено копію судового наказу від 08.03.2023 року та копію заяви про видачу судового наказу з додаткми на адресу боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак 25 квітня 2023 року зазначене поштове відправлення було повернуто до суду без вручення його адресатам з довідкою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 15).
Враховуючи, що копія судового наказу, яка направлялась на адресу боржників, була повернута до суду першої інстанції без її вручення адресату з довідкою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», що не є належним підтвердженням вручення боржнику копії судового рішення, підстави вважати, що боржником пропущено строк, передбачений ч. 1 ст. 170 ЦПК України, відсутні, оскільки такий спливає через п'ятнадцять днів з дня вручення копії судового наказу.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази вручення боржникам копії судового наказу.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення заяви про скасування судового наказу ОСОБА_3 з підстав, щотака подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України.
При цьому, колегія суддів враховує, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Не вручення копії судового наказу не може бути підставою для обмеження права боржника на доступ до правосуддя та справедливий судовий розгляд.
З наведених мотивів, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 26 квітня 2024 року.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379 ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 20 грудня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 26 квітня 2024 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра