Справа 688/1517/23
№ 2/688/54/24
Рішення
Іменем України
25 квітня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гошовської О.О.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Новачука Л.П. ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
представника третьої особи - Занов'яка І.С . ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку загальногопозовного провадження цивільну справу за позовомадвоката Новачука Леоніда Петровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
11.04.2023 року адвокат Новачук Л.П. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позову посилається на те, що позивач ОСОБА_1 з 20.04.2016 року перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_3 . Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначив, що після одруження позивач проживав з відповідачем та дочкою в будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 працює на посаді машиніста тепловоза у ВП «Локомативне депо Шепетівка» РФ «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця», а ОСОБА_3 працювала касиром-оператором на АЗС «Мотто» в м. Шепетівка. Однак спільне життя з відповідачем не склалось, за весь період спільного проживання сторони не змогли зрозуміти один одного, кожен з них має діаметрально протилежні погляди на життя та сім'ю, у зв'язку із чим втратили інтерес один до одного, сімейне життя стало нестерпним. Протягом 2022 року відповідач неодноразово залишала місце проживання, виїжджаючи в м. Хмельницький. Пізніше позивачу стало відомо, що у дружини є іншмй чоловік, який проживає в м. Хмельницькому. З цього часу ОСОБА_3 припинила приймати участь у догляді та вихованні доньки.
Рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради за №400 від 15.12.2022 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_1 .
Відповідач, в порушення вказаного рішення, забирала дочку зі школи без відома позивача та вивозила в м. Хмельницький попри волю дитини, у зв'язку із чим ОСОБА_1 звертався з відповідною заявою до органів Національної поліції.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.02.2023 року шлюб між сторонами розірвано.
На даний час, відповідач взагалі ніякої участі у вихованні доньки не приймає, матеріально дочці не допомагає, постійного місця проживання та роботи не має, зловживає спиртними напоями, негативно характеризується за зареєстрованим місцем проживання. Позивач в свою чергу має стабільну роботу, отримує постійний дохід, за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, створив усі умови для проживання та виховання дочки, а тому просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Новачук Л.П. в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.
Позиція відповідача, третьої особи
Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Янцеловський М.Ф. в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, оскільки вважають, що відсутній спір про місце проживання малолітньої дитини, відповідач не заперечує проти проживання дочки з батьком, рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №400 від 15.12.2022 року не оспорює.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Занов'як І.С в судовому засіданні позов та наданий органом опіки та піклування висновок підтримав. Вказав, що питання визначення місця проживання дитини з батьком вже вирішено органом опіки та піклування, про що свідчить рішення №400 від 15.12.2022 року, вказане рішення є обов'язковим до виконання.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2023 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 09 год. 00 хв. 26.05.2023 року, яке у зв'язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні відкладено до 13 год. 00 хв. 22.06.2023 року, за клопотанням відповідача ОСОБА_3 відкладено до 11 год. 00 хв. 17.07.2023 року та до 09 год. 00 хв. 20.09.2023 року, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 відкладено до 09 год. 30 хв. 12.10.2023 року, за клопотанням представника позивача Новачука Л.П. до 09 год. 40 хв. 25.10.2023 року, за клопотання представника відповідача ОСОБА_4 відкладено до 09 год. 30 хв. 31.10.2023 року.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.10.2024 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та його представника Новачука Л.П. , відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 про виклик свідків та долучення письмових доказів; приєднано до матеріалів цивільної справи подані учасниками справи письмові докази; зобов'язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області надати на адресу суду висновок у даній справі про розв'язання спору; закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 13 год. 00 хв. 29.11.2023 року, який за клопотанням представника третьої особи Занов'яка І.С. відкладено до 10 год. 30 хв. 10.01.2024 року, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 відкладено до 13 год. 00 хв. 02.02.2024 року та до 10 год. 00 хв. 05.03.2024 року, в подальшому оголошувались перерви до 13 год. 00 хв. 27.03.2024 року, до 15 год. 00 хв. 16.04.2024 року, до 13 год. 30 хв. 25.04.2024 року.
Встановлені судом фактичні обставини, з посиланням на докази
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 20.04.2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано судом, від якого мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.02.2023 року, яке набрало законної сили 14.03.2023 року та свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 19.08.2016 року.
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 16.01.2023 року відділом реєстрації місця проживання Шепетівської міської ради позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_3 та їхня неповнолітня дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані по АДРЕСА_1 .
В той же з довідки-характеристики №52, виданої 21.01.2023 року квартальним громадським комітетом №17 виконавчого комітету Шепетівської міської ради, вбачається, що сторони разом не проживають.
Позивач ОСОБА_1 працює у ВП Локомотивне депо Шепетівка РФ «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» та займає посаду машиніст тепловоза у відділі Локомотивні бригади Дільниці експлуатації локомотивів. Відповідно до наказу Мінекономіки №3857 від 19.05.2023 року останньому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 19.11.2023 року, про що свідчать довідки №57 від 05.04.2023 року, №159 від 07.08.2023 року та витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 , видані ВП локомотивного депо Шепетівка РФ «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Згідно довідок №16 від 24.007.2023 року та №01-46/132 від 11.09.2023 року неповнолітня ОСОБА_6 навчається в Гімназії №3 Шепетівської міської ради Хмельницької області, у 2023 році закінчила перший клас і переведена в другий клас на 2023-2024 навчальний рік цього закладу. Протягом навчання у першому класі ученицею опікувався батько ОСОБА_1 . Мати з'являлася в закладі перших два місяці. Пізніше, переїхавши на проживання в інше місто, з дитиною бачилась вкрай рідко. 01.09.2023 року ОСОБА_6 в другий клас привів батько, який щодня приводить і забирає дитину зі школи. Станом на 11.09.2023 року мати до школи не з'являлась, з класним керівником та адміністрацією школи не спілкується. У травні 2023 року ОСОБА_3 була присутня на шкільному родинному святі.
Згідно повідомлення центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 02.12.2022 року №02-13/320 коміся вважає, що батько дитини ОСОБА_1 створив належні умови для проживання та розвитку своєї дочки ОСОБА_6 , малолітня фактично проживає з батьком, який займається її утриманням та вихованням.
Згідно витягу з протоколу №17 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 07.12.2022 року, рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №400 від 15.12.2022 року «Про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6» та доданих до нього документів, вирішено визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
З копії договору оренди житлового приміщення від 03.03.2023 року слідує, що відповідач ОСОБА_3 орендує квартиру по АДРЕСА_2 . З довідки від 23.08.2023 року та характеристики від 18.09.2023 року слідує, що відповідач ОСОБА_3 з 15.08.2023 року відповідно до наказу №4 від 14.08.2023 року працює в ТОВ «Інвест Капітал - Українська будівельна Корпорація» на посаді менеджера, характеризується як відповідальний, дисциплінований працівник; щодо моральних якостей, зарекомендувала себе чесною та порядною; підтримує добрі та рівні стосунки з колегами на роботі, має авторитет у співробітників, завжди уважна, доброзичлива до людей. В даний час перебуває у відпустці по догляду за народженою дитиною. Згідно наявних в матеріалах справи повідомлень різних фінансових установ ОСОБА_3 має заборгованості за кредитними договорами.
Судовим наказом Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2023 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.07.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що у Шепетівському відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального УМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 та станом на 10.10.2023 року боржник ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів.
Рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради №167 від 23.05.2023 року «Про визначення способу участі Юлії Загорської у вихованні малолітньої ОСОБА_6» визначено спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6 та спілкуванні з нею з 10 год. 00 хв. суботи до 19 год. 00 хв. неділі в межах Шепетівського району.
Також з матеріалів справи вбачається, що 03.01.2023 року позивач ОСОБА_1 звертався до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою, в якій зазначив, що його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушуючи рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №400 від 15.12.2022 року «Про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6» без його відома та дозволу забрала дочку ОСОБА_6 та вивезла її в м. Хмельницький. Просив повідомити його про розгляд вказаної заяви.
Листом №1120/121/124/04-2023 від 18.01.2023 року Шепетівським РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 було повідомлено, що його заяву від 03.01.2023 року зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №94 від 03.01.2023 року та розглянуто. Кримінальне провадження по даному факту порушено не було, із ОСОБА_3 по телефону було проведено профілактичну бесіду виховного характеру з метою повернення дитини.
Відповідач ОСОБА_3 також зверталась із заявами до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про те, що ОСОБА_1 не дозволяє їй бачитися з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та по факту вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_6 .
З відповідей Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області №5720/124/04-2023 року від 21.03.2023 року та №14325/120/124/04-2023 від 25.07.2023 року слідує, що заяви ОСОБА_3 були зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №1657 від 01.03.2023 року, за №5717 від 22.07.2023 року. Під час розгляду даних заяв ознак кримінального правопорушення не виявлено, в зв'язку з чим підстав для здійснення досудового розслідування передбаченого КПК України не має. Також із ОСОБА_1 було проведено бесіду профілактичного характеру, та роз'яснено норми чинного законодавства.
З витягу про психологічне обстеження дитини ОСОБА_6 від 14.11.2023 року слідує, що вихованням та навчанням дівчинки займається тато ОСОБА_1 . Систематично відвідує школу, цікавиться успіхами та невдачами своєї дитини. Допомагає у вихованні дитини бабуся по татовій лінії. У 2022-2023 навчальному році, мама ОСОБА_3 періодично відвідувала доньку під час навчального процесу, час від часу спілкувалася із класним керівником. Відвідала свято День матері, яке проходило у класі. У 2023 - 2024 навчальному році жодного разу заклад не відвідала. Навчанням доньки не цікавиться. Батьківські збори та свята не відвідувала. У бесіді з дівчинкою про маму встановлено, що дитина має негативне відношення до неї, спостерігається емоційне відчуження. Також ОСОБА_6 наголосила на тому, що мама обіцяє з нею зустрітися, але обіцянок не дотримується. Пряма мова дитини: «Вона мене забула, я їй не потрібна». Теплого емоційного контакту з мамою немає. Найбільш привабливий персонаж для дитини це тато: він зображується першим і поміщається на передній план; намальований з більшою любов'ю і ретельністю; зображений одягненим в особливий одяг; промальовано велику кількість деталей тіла. З вищевказаного можна зробити висновок про те, що виховний вплив мами ОСОБА_3 на неповнолітню ОСОБА_6 має деструктивний характер, що в свою чергу спричиняє негативне наслідування поведінки матері дитиною і відповідний вплив на моральний розвиток дитини. Причини такої поведінки матері не можуть бути встановлені в даній діагностичній процедурі. Вихованню та розвитку ОСОБА_6 батьком ОСОБА_1 приділяється достатньо уваги.
Відповідно до висновку про психологічний стан дитини на основі психологічного обстеження від 15.12.2023 року, за результатами аналізу проективної діагностики встановлено, що тато дитини ОСОБА_1 є найбільш значимим дорослим для дочки ОСОБА_6 . Батько забезпечує базові потреби доньки, сприяє розвитку дитини, формує навички самообслуговувння, залучає дитину до виконання домашніх обов'язків - миття посуду, турбота про домашніх тварин, навички гігієни. ОСОБА_1 купує одяг та взуття дитини, дівчинка одягнена охайно. На пряме та непряме питання щодо бажання дитини про перебування з одним із батьків, ОСОБА_6 вказала на тата - ОСОБА_8 . Висновок щодо перебування дитини з одним із батьків, так як батьки розлучені наступний: враховуючи психологічну прив'язаність дитини до батька, можливість дитини відчувати безпеку у будинку, де ОСОБА_6 проживала з народження до цього часу, враховуючи думку, бажання дитини, а також ненормотипову поведінку матері, рекомендовано перебування дитини з батьком ОСОБА_1 . З метою запобігання психотравматизації дитини організовувати зустрічі з матір'ю в присутності батька
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради №03-28/4705 від 28.12.2023 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради вважає доцільним задоволення позовної заяви громадянина ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання з ним малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 є її сином, а ОСОБА_3 - колишньою невісткою. Зазначила, що остання під час спільного проживання із сином та донькою не цікавилась навчанням дитини. Після того як сторони розлучились, дочка залишилася проживати із ОСОБА_1 , який піклується та виховує дочку, займається її розвитком, вона йому у цьому допомагає. ОСОБА_3 бачилася із дочкою лише декілька разів після визначення місця проживання дитини з батьком. Вона їй дитину не віддавала, коли ОСОБА_3 виявляла бажання побачитись з дочкою, оскільки боїться, що вона її не поверне, характеризує відповідача та її родину з негативної сторони.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засідання показав, що є рідним братом ОСОБА_1 . На даний час проживає в м. Житомир, однак коли сторони проживали в зареєстрованому шлюбу неодноразово приїжджав до них в гості. Вказав, що ОСОБА_3 «погана хазяйка», дочкою не займалась. Після розлучення малолітня ОСОБА_6 залишись проживати з братом, який про неї піклується, матері вона не потрібна, в неї інша сім'я. Також знає, що у 2022 році ОСОБА_3 один раз доньку вивезла до м. Хмельницький, неповідомивши про це ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання показала, що є дружиною брата позивача ОСОБА_11 . Будучи в гостях, бачила, що дитиною опікується лише батько ОСОБА_1 , коли останній на роботі, то дівчинку забирає зі школи та доглядає бабуся ОСОБА_9 . ОСОБА_3 з дитиною не спілкується, навіть не привітала дочку з днем народження.
Застосовані норми права
Згідно із частиною третьою ст. 51 Конституції України та ст. 5 Сімейного кодексу України сім'я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою. Держава створює умови для зміцнення сім'ї. Для цього в Україні сформована система державних органів, на які покладено обов'язок здійснювати правовий захист прав і законних інтересів дитини. Одним із таких органів, на який покладено функції захисту прав і законних інтересів дитини, є орган опіки та піклування.
Згідно із частинами другою, восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Частина перша статті 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.
Частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Мотиви та висновки суду
Заслухавши вступне слово сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.
Статтею 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Частиною першою статті 161 ЦК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після припинення шлюбних відносин дитина залишились проживати разом із батьком.
Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Суд надав можливість дитині в присутності психолога висловити свої думки щодо її місця проживання.
Малолітня ОСОБА_6 висловила думку щодо проживання разом із батьком, оскільки їй з ним комфортніше, до матері виказала негативне відношення, оскільки остання не виконує обіцянок про зустрічі з нею.
Рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради за №400 від 15.12.2022 року, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_1 .
Отже, суд вважає, що у даній справі сторони, як це і передбачено положеннями ст.160 СК України, визначили місце проживання дитини з батьком.
Так, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.
У свою чергу порядок вирішення спору судом передбачає звернення зацікавленої особи до суду із відповідним позовом, доводи в якому мають бути підтверджені доказами, що мають істотне значення для вирішення справи, оскільки ч.1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Аналіз національного законодавства вказує на те, що втручання суду у вирішення питання щодо місця проживання дитини має відбуватись у крайніх випадках, за наявності спору між батьками, задля сторонньої оцінки обставин, що визначені ч. 2 ст. 161 СК України.
За змістом положень, зокрема, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 8, 18, 161 СК України, ст.ст. 2, 4, 19, 184 ЦПК України кожна особа, право якої порушене, оспорене чи не визнане, вправі захищати його в судовому порядку шляхом пред'явлення позову до відповідальної за порушення права особи, судом вирішується саме спір між батьком і матір'ю щодо місця проживання малолітньої дитини, коли батько та мати, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина.
Суд вирішує спір, що реально виник, і не робить припущень щодо обставин і фактів, які ще не виникли, та не регулює правовідносин щодо обставин проживання дитини, які не існують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, наразі суд не вбачає порушення прав жодної зі сторін.
Сімейні відносини, враховуючи їх особистісний характер, повинні в першу чергу вирішуватися за згодою їх учасників, і тільки в разі відсутності такої згоди (існування між ними спору) зокрема, в суді.
Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповільним за це.
Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Об'єктивних даних про те, що відповідач ініціює питання щодо проживання дитини разом із нею суду не надано.
Спір у цій справі щодо місця проживання дитини ініційований її батьком ОСОБА_1 , з яким малолітня дочка і так фактично проживає, і від якого мати ОСОБА_3 не вимагає зміни її місця проживання. Більше того місце проживання дитини разом з батьком визначено рішенням органу опіки та піклування, яке є обов'язковим до виконання. Доказів невиконання вказаного рішення ні позивачем, ні його представником суду не надано.
Після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду цієї справи про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з нею не зверталась, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дочки ОСОБА_6 з нею, як матір'ю, суду не надала.
В той же час, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання і той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом, має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір. Ці обставини підлягають перевірці судом
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відтак, правових підстав для вирішення питання про визначення місця проживання дочки із батьком на час розгляду справи немає, оскільки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована і фактично проживає з батьком ОСОБА_1 і це не оспорюється відповідачем.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем безпідставно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді, а позивачем не доведено зазначених обставин належними та допустимими доказами. Більше того, сам позивач визнає, що з часу винесення рішення органом опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з ним відповідач з дитиною бачилась лише кілька разів, при цьому відповідачем вказне рішення не порушувалось.
Враховуючи, що ні позивачем, ні його представником не доведено належними і допустимими доказами існування спору між батьками про місце проживання дитини, з матеріалів справи не вбачається порушення прав позивача та інтересів дитини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного позову.
Розподіл судових витрат
В силу ст. 141 ЦПК України, з урахуванням відмови у задоволенні позову, судові вирати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову адвоката Новачука Леоніда Петровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 4, в м. Шепетівка Хмельницької області.
Повне судове рішення складено 01 травня 2024 року.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК