Справа № 686/20309/23
Провадження № 2-о/686/75/24
01 травня 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Дмітрієвій Д.В.,
за участю: представника заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника заінтересованої особи - Собчук В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Хмельницька міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин,
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи адвокат Собчук В.Г. заявила клопотання про залишення заяви без розгляду у зв'язку з наявністю спору.
Представник заявника в судовому засіданні заперечив щодо заявленого клопотання.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували щодо залишення позову без розгляду.
Інші заінтересовані особи та заявниця ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Вивчивши матеріали справи та клопотання про залишення заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_4 просить встановити факт родинних відносин з ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_7 та двоюрідною тіткою ОСОБА_8 .
З наявних в матеріалах справи доказах з урахуванням пояснень заінтересованих осіб, вбачається, що у ОСОБА_4 існує реальний спір з іншими спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією спадкової справи, у якій відсутня згода інших спадкоємців на прийняття спадщини заявницею, після пропущення нею строку на прийняття спадщини, копією ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 18.08.2023 року про відкриття провадження у справі №686/21417/23.
Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Метою звернення ОСОБА_4 із заявою про встановлення факту родинних відносин є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право на спадкове майно, яке залишилось після смерті останніх.
Згідно правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №520/19532/19 (провадження №61-13709св20) визначено, що достатньою підставою для висновку, що існує спір про право, є те, що хоча б один із спадкоємців має спір про право із заявником, що виключає можливість розгляду заяви у порядку окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 року у справі № 227/2188/21 провадження № 61-18156 св 21.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Хмельницька міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, слід залишити без розгляду, оскільки під час розгляду справи встановлено, що вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Роз'яснити заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 260, 293, 294, 315 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Хмельницька міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 01.05.2024 року.
Суддя: Сергій Стефанишин