83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.11.07 р. Справа № 2/211
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства “Донецькміськводоканал» м. Донецьк
до відповідача: Комунальне комерційне підприємство “Донелектроавтотранс» м. Донецьк
третя особа 1: Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа» м. Донецьк
третя особа 2 : Орендне підприємство “Донецькміськтепломережа» м. Донецьк
про стягнення заборгованості в сумі 21855грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Рядова Л.М., Міроненко В.М. - за довір.
від відповідача: Федоров В.В. - за довір.
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: Бондаренко В.Г. - за довір.
У судовому засіданні з 13.11.07р. до 21.11.07р.
об 10 год. 00 хв. оголошувалась перерва
Позивач, Комунальне підприємство “Донецькміськводоканал» м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс» м. Донецьк про стягнення заборгованості за водовідведення стоків гарячої води в розмірі 21855грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 2405 від 01.09.2003р. та договір № 2405 від 19.01.2005р., рахунки, Рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 100 від 25.02.2004р.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав відзив на позовну заяву від 20.06.2007р. № 02-41/25298, де вказує, що за даними бухгалтерії відповідач не має заборгованості за договорами від 01.09.2003р. № 2405 та від 19.01.2005р. № 2405. Договір про надання послуг з приймання стоків гарячої води в період з 01.06.2004р. по 31.12.2005р. між ККП ДГС “Донелектроавтотранс» та КП “Донецькміськтепломережа» не укладалося та не виконувався. За період з 01.06.2004р. по 31.12.2005р. жодного рахунку на оплату послуг з приймання стоків гарячої води на адресу ККП ДГС “Донелектроавтотранс» на надходило.
Ухвалою Господарського суду від 02.08.2007р. до участі у справі в якості третьої особи було залучено Комунальне комерційне підприємство “Донецькміськтепломережа».
Третьою особою були надані пояснення від 03.08.2007р., в яких вказує, на те, що відповідно до укладеного договору від 01.07.2005р. № 260, відповідачу надавалися послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання. Об'єми спожитої гарячої води при наявності приладів обліку, підтверджуються двосторонніми актами зняття показань приладів обліку, а при відсутності приладів встановлені договорами.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.11.2007р. в якості третьої особи було залучено Орендне підприємство “Донецькміськтепломережа».
Представник третьої особи у судовому засіданні підтвердив об'єми гарячої води, що постачалася відповідачу, але письмового пояснення по заявленим вимогам не надав.
Процесуальний строк вирішення справи продовжувався за клопотанням сторін, згідно ухвал господарського суду від 02.08.2007р., 03.09.2007р., 05.11.2007р. - до 05.12.07р.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представників сторін , суд
Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради № 100 від 25.02.2004р. до складу тарифів на гаряче водопостачання для всіх категорій споживачів вартість стоків не включена та сплачується безпосередньо підприємствам, які їх приймають.
Додатком № 1 до вказаного рішення встановлено, що оплата за прийом стоків здійснюється за обсяги спожитої холодної та гарячої води (за нормою або показниками приладів обліку). Тариф за послуги з водовідведення для категорії споживачів, що входять до інших споживачів, прийнятий в розмірі 3,24 грн. з ПДВ.
Тобто, виходячи із змісту вказаного рішення виконкому, з 01.06.2004р. вартість послуг за приймання стоків з гарячого водопостачання підлягає оплаті Комунальному підприємству “Донецькміськводоканалу».
Між сторонами був укладений договір № 2405 від 01.09.03р., за яким позивач зобов'язався надавати відповідачу (Споживачу) питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, що поступають до каналізаційних мереж. При цьому, предметом даного договору є постачання та водовідведення холодної води.
Аналогічний договір був укладений між сторонами й 19.01.05р. та діє до теперішнього часу.
Судом встановлено, що 16.06.04р. позивачем із супровідним листом від 01.06.04р. були направлені два примірника проекту договорів № 269\с від 01.06.04р. про приймання стоків від гарячого водоспоживання, що підтверджується відміткою про отримання відповідача на листі. Зазначений договір з боку відповідача (споживача) підписаний не був, повернутий позивачу не був, заперечень чи розбіжностей на адресу позивача за цим проектом договору не надходило.
Проте, листом від 26.10.05р. № 22/2580 відповідач звернувся до позивача про оновлення вищевказаного втраченого договору про приймання стоків від гарячого водоспоживання.
23.03.06р. відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України Комунальним підприємством “Донецькміськводоканал» направлено Комунальному підприємству “Донелектроавтотранс» (споживач) проект договору № 260/с від 01.01.06р. про приймання стоків гарячого водоспоживання, підписаний з боку позивача.
11.04.2006р. відповідач направило на адресу позивача підписаний договір з протоколом розбіжностей, підпісаний з боку відповідача, в якому пропонується узгодити виключення пункту 6 договору, за змістом: споживач є правонаступником заборгованості по сплаті послуг, що мали місце за договором від 01.06.04р. № 260/с в сумі 21855 грн.
За письмовими поясненнями головного бухгалтера відповідача, а також представника відповідача, заборгованість за цим договором відсутня. Тобто, незважаючи на не підписання вказаного договору у порядку, що передбачений ст. 181 ГК України, з 01.01.06р. відповідач належним чином та повністю сплачує за приймання стоків гарячого водоспоживання.
Позивач вказує на те, що за період з червня 2004р. по грудень 2005р. відповідачу були надані послуги з приймання стоків гарячої води на загальну суму 10585,61грн., за період з січня 2005р. по січень 2006р. було надано послуг з приймання стоків гарячої води на загальну суму 14276,25грн. Всього за період з червня 2004р. по січень 2006р. у відповідача існує заборгованість в розмірі 21855грн.
На підтвердження заявленої суми, позивач посилається на акти-рахунки від 22.06.2004р. на суму 810,24грн., від 27.07.2004р. на суму 246,46грн., від 27.08.2004р. на суму 306,94грн., від 22.09.2004р. на суму 2264,76грн., від 22.10.2004р. на суму 1976,40грн., від 23.11.2004р. на суму 399,67грн., від 20.12.2004р. на суму 2713,36грн., від 20.01.2005р. на суму 2954,88грн., від 22.02.2005р. на суму 2883,60грн., від 22.03.2005р. на суму 1561,90грн., від 25.04.2005р. на суму 513грн., від 20.05.2005р. на суму 378грн., від 22.06.2005р. на суму 458,57грн., від 31.08.2005р. на суму 746,62грн., від 21.09.2005р. на суму 1260грн., від 20.10.2005р. на суму 1550,7грн., від 24.11.2005р. на суму 1600,20грн., від 22.12.2005р. на суму 1020,60грн. Крім того позивачем до матеріалів справи були надані рахунки на перерахунок від 22.06.2004р. та від 27.07.2004р.
Зазначені суми виставлялись позивачем на підставі об'ємів спожитої відповідачем гарячої води за спірний період. Об'єми, відповідно, визначались за даними та рахунками третіх осіб - ОП “Донецькмісктепломережа» - за період з червня 2004 року до червня 2005 року, та ККП “Донецькміськтепломережа» - за період з липня 2005 року до грудня 2005 року.
Зокрема, із наданих третіми особами рахунків за спірний період, вбачається, що відповідачем споживалась гаряча вода на наступних об'єктах: Гуртожиток № 2 за адресою м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, буд. 99; Гуртожиток № 6 за адресою м. Донецьк, вул.. Кадієвська, буд. 16, в яких нарахування здійснювалось за кількість мешканців гуртожитків (180 та 158 чоловік); ДЕПО-2 Червоногвардійська, 42; ДЕПО-3 Трамвайна, 1, в яких споживання обраховувалось за водолічильниками.
Наведені обставини підтверджені письмовими поясненнями представника відповідача, що надані у судовому засіданні 21.11.07р. Зокрема, відповідач вказує на те, що з чотирьох об'єктів, що є предметом договору від 01.01.2006р. № 260/с, 2 обладнані лічильниками споживання гарячої води (ДЕПО № 2 в вересні 2002р. та ТРМ (ДЕПО-3)- в червні 2003р.). На інших об'єктах за договором таких лічильників не має.
Відповідно до наданих третьою особою актів знаття показань приладів обліку та рахунків за спожиту теплову енергію судом встановлено, що кількість стоків гарячої води, що виставлені позивачем в вище перерахованих рахунках, повністю співпадає з кількістю спожитої відповідачем гарячої води у спірному періоді, згідно актів ККП “Донецькміськтепломережа» та ОП “Донецькмісьтепломережа».
Виходячи із вищевикладеного, судом встановлено, що сторонами договір на скидання стоків з гарячого водопостачання у спірному періоді укладено не було, тобто, зазначена послуга надавалася без договору. Факт постачання гарячої води відповідачеві підтверджується рахунками ККП “Донецькміськтепломережа» та ОП “Донецькмісьтепломережа», актами знімання показань водолічильників на гарячу воду, договорами на постачання теплової енергії № 260 від 01.07.05р., які підписані та оформлені з боку обох сторін у тому числі й відповідачем та ним не заперечуються.
Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 21855 грн. такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації запроваджується Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомгоспа України від 01.07.1994р. № 65 (далі в тексті - Правила користування).
Пунктом 1.2 цих Правил визначена обов'язковість дотримання для всіх осіб, підприємств, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу.
У відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомгоспа України від 01.07.1994р. № 65, позивачем надавались послуги з водовідведення відповідачу.
Відповідно до п. 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України встановлено, що для підприємств, зокрема, встановлюється такий порядок відпускання води та приймання стічних вод, а саме шляхом укладання договору (Додаток № 3) з Водоканалом. В разі згоди Водоканалу розрахунки за воду можуть бути оформлені через відкриття особового рахунку (абонентської картки).
При укладанні договору з абонентами на відпускання води одночасно укладається договір на приймання від них стічних вод.
Пунктом 12.2 Правил встановлено, що для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.
Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів, водокористування ними вважається самовільним. Самовільне приєднання до діючої системи водопостачання та каналізації заборонено (п. 2.17 Правил).
Пунктом 1.16 Правил передбачено, що трубопроводи гарячого водопостачання Водоканал не експлуатує і не відповідає за їхній справний стан. Разом з цим, розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання та за відповідний обсяг стічних вод здійснюється з підприємствами, які споживають гарячу воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.
Згідно п. 11.1 Правил користування, кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані.
Кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначаються за кількістю води, що надходять з комунального водопроводу або місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників, а в разі відсутності їх - за діючими нормами водоспоживання. Відповідно до пункту 21.1. Правил користування, кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників, а в разі відсутності останніх - за діючими нормами водоспоживання та іншими видами взаємних розрахунків з абонентами згідно з п. 21.2 цих Правил. Облік кількості стічних вод у цьому випадку здійснюється: 1) за допомогою приладів обліку; 2) за добовою продуктивністю насосів; 3) за дебітом свердловини; 4) на підставі витрати води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до комунальної каналізації. Метод визначення кількості стічних вод встановлюється Водоканалом.
У разі відмови абонента від укладання договору кількість стічних вод прирівнюється до 100 % одержаної води від усіх джерел.
Підприємства, що здійснюють скид та не мають договору (або при закінченні строку його дії), сплачують Водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання.
Виходячи із вимог вищевикладених норм Правил та з матеріалів справи встановлено, що між Комунальним підприємством “Донецькміськводоканал» м. Донецьк та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донелектроавтотранс», враховуючи, що відповідач був абонентом з гарячого водопостачання, то ним здійснювався скид таких вод у каналізацію.
Доказів того, що відповідач скид стоків гарячої води здійснював не в каналізацію, суду надано не було.
Відповідач протягом спірного періоду проти отримання та споживання гарячої води не заперечував та не відмовлявся від цієї послуги. Доказів того, отримані об'єми гарячої води витрачені відповідачем у відповідності до положень 21.6 - 21.8 Правил користування, та не підлягають скиданню до каналізації, суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не має підстав вважати відсутнім факт надання йому послуг з приймання стоків від гарячого водоспоживання.
Згідно пункту 12.5 Правил користування, рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів та ліній тощо) складеться на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Рахунки вручаються абонентові або пересилаються поштою. Зазначені рахунки підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх видачі Водоканалом.
Судом встановлено, що відповідно до Рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради № 100 від 25.02.2004р. були встановлені з 01.04.2004р., не змінювались та були чинними у спірному періоді тарифи на послуги з водовідведення : для населення 0,24грн. з ПДВ за 1 м3 та 3,24грн. з ПДВ за 1 м3 для інших споживачів.
У зв'язку з чим, позивачем шляхом виставлення рахунків, виходячи із встановлених тарифів на послуги та кількості спожитої гарячої води встановлені суму прийнятих стоків з гарячого водопостачання.
З матеріалів справи вбачається, що більшість рахунків які виставлялися відповідачу були ним отримані, про що свідчать підписи представників відповідача на них.
У зв'язку з тим, що договору між сторонами укладено не було та строк оплати рахунків за стоки гарячої води не визначені, позивачем на адресу відповідача направлялася вимога в порядку ст. 530 ЦК України № 09/1125 від 28.02.2007р. з проханням погасити заборгованість в розмірі 21855 грн. в семиденний строк з моменту отримання вимоги.
Крім того, під час розгляду справи позивачем 05.07.2007р. на адресу відповідача було направлено вимогу № 09/3225 з актами рахунками на 18-ти аркушах. Зазначені вимоги зі сторони відповідача залишені без відповіді та задоволення.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У зв'язку з тим, що строк оплати рахунків визначений не був, то такі зобов'язання по сплаті виникали у відповідача після отримання вимоги починаючи з 12.03.2007р.
Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок цього, утворилась заборгованість в розмірі 21855 грн., факт чого позивач підтверджує наданими та наявними у матеріалах справи документами.
Заперечення відповідача стосовно того, що акти про надання послуг містять неточності у найменуванні відповідача та помилки в їх оформленні, та відповідно не можуть бути підставою для стягнення спірних сум, посилання на відсутність заборгованості судом не приймаються, оскільки не надано об'єктивних доказів на підтвердження фактичної відсутності споживання та неотримання гарячої води.
На підставі вище викладеного вимоги позивача, є обґрунтованими, доведеним належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 21.11.2007р. у відповідності до ст. 85 ГПК України за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі ст.ст. 174, 193, 198 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомгоспа України від 01.07.1994р. № 65, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства “Донецькміськводоканал» м. Донецьк до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс» м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 21855 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс» (83086, м. Донецьк, вул.. Донецька, 39, р/р 260059801192 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецька, МФО 334011, ЗКПО 03328250) на користь Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 110, р/р 260039801206 в Донецькому обласному філіалі АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011, ЗКПО 03361477) заборгованість в сумі 21855 грн., витрати з державного мита в сумі 218,55 грн., та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 26.11.2007р.
Суддя Мартюхіна Н.О.