Справа №463/2869/24
Провадження №3/463/986/24
01 травня 2024 року м. Львів
Суддя Личаківського районного суду м. Львова - Стрепко Н.Л., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши об'єднані судом в одне провадження адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 13 березня 2024 року о 18 год. 30 хв. у м. Львові на вул. Польова, 55, керував транспортним засобом «BMW 523і», р.н. НОМЕР_2 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області від 19 грудня 2023 року, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Окрім того ОСОБА_1 5 квітня 2024 року о 12 год. 40 хв. у м. Львові на вул. Х. Колумба, 4, керував транспортним засобом «BMW 523і», р.н. НОМЕР_2 , із явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість шкірного покриву обличчя); від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в медичному закладі відмовився, двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Також ОСОБА_1 5 квітня 2024 року о 12 год. 40 хв. у м. Львові на вул. Х. Колумба, 4, керував транспортним засобом «BMW 523і», р.н. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області на 3 (три) роки, порушення вчинив повторно протягом року, чим знову порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні 1 травня 2024 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень визнав та щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Пояснив, що є військовослужбовцем та нещодавно йому зробили операцію на нозі у зв'язку з отриманим пораненням, а тому для того, щоб вчасно зранку прибувати на службу та потім повертатись додому керував транспортним засобом. Щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння пояснив, що працівники поліції зупинили його за кілька метрів від дому вказавши, що у нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, однак, оскільки він наркотичних засобів не вживає, від проходження огляду відмовився, оскільки вважав таку вимогу поліцейських безпідставною.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Зокрема одним з таких порушень, передбаченим ч. 4 вказаної статті кодексу є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Окрім того пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому частиною 2 даної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою такої (вказаних вище).
Так факт порушення ОСОБА_1 пунктів 2.1.а та 2.5 Правил дорожнього руху, а відтак його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №637682 від 13 березня 2024 року, довідками старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Н. Дяків від 21 березня 2024 року, постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115470547), постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1650467 від 13 березня 2024 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №637799 від 5 квітня 2024 року, записами з портативних нагрудних відеореєстраторів поліцейських, направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 5 квітня 2024 року, рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції Я. Височанської від 5 квітня 2024 року, довідками інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Н. Королишин від 10 квітня 2024 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1830916 від 5 квітня 2024 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №637798 від 5 квітня 2024 року, записами з портативних нагрудних відеореєстраторів поліцейських, довідками старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Н. Дяків від 10 квітня 2024 року; та поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо визнання вини, наданими в судовому засіданні.
Відтак вивчивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищенаведене, до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення, визначене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки таке в даному випадку є більш серйозним правопорушенням.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією ч. 5 ст. 125 КУпАП передбачено покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку.
При цьому слід зазначити, що хоч судом і береться до уваги факт визнання правопорушником вини, однак ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено безальтернативно одночасне застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу та стягнення у виді позбавленням права керування транспортним засобом.
Водночас суд не може застосувати до правопорушника додаткове покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки таке відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП можливо застосувати лише щодо транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, а адміністративних матеріалів вбачається, щотранспортний засіб (автомобіль) «BMW 523і», р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , належить не йому, а ОСОБА_2 .
Відтак враховуючи вказане вище, особу правопорушника, тяжкість скоєного, щире розкаяння правопорушника у вчиненому, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП,з позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальний термін, визначений такою, без вилучення транспортного засобу.
Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 126, 130, 268, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без вилучення транспортного засобу; адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 81 600 (вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя: Стрепко Н.Л.