01 травня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 693/21/24
Провадження № 22-ц/821/714/24
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів»
представник позивача - адвокат Павленко Сергій Валерійович
відповідач: ОСОБА_1
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 14.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 78846556 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 12000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.
В п.2.2 Договору кредиту сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів із відповідною базовою процентною ставкою 2,50 % в день (п.п. 2.3 Договору кредиту), та процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) сторонами відповідно до умов п. 2.3 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,50% в день.
Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 12000,00 грн. строком на 30 днів шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною довідкою фінансової установи, що 2023-04-14 року відбувся успішний переказ коштів у сумі 12000,00 грн., даний електронний документ засвідчено кваліфікованим електронним підписом.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного вище договору утворилася заборгованість, яка станом на 14.04.2023 року становить 48000,00 грн., яка складається із : заборгованості за основним боргом - 12000,00 грн.; заборгованість по процентам - 36000,00 грн.
Враховуючий, що відповідачем в добровільному порядку не вчиняються дії, спрямовані на повернення банку кредитних коштів та процентів, чим грубо порушуються законні права банку, позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 48000,00 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7100,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» задоволено повністю.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за Договором позики № 78846556 від 14.04.2023 року у загальному розмірі 48000,00 грн., з яких: 12000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 36000,00 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Додатковим рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 20 березня 2024 року доповнено резолютивну частину рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року в справі 693/21/24 абзацом четвертим наступного змісту:
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судові витрати пов'язані з професійною правничою допомогою адвоката в розмірі 71000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У березні 2024 року ОСОБА_1 подала до Черкаського апеляційного суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08.01.2024 року в частині стягнення з відповідача 35760,00 грн., а в іншій частині рішення залишити без змін.
26 березня 2024 року ОСОБА_1 скерувала до апеляційного суду заяву, в якій просила скасувати додаткове рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 20.03.2024 року. Стягнути судові витрати, які складаються із судового збору за подачу апеляційної скарги, стягнути з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що з рішенням суду відповідач не погоджується, так як воно винесено при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що дійсно 14.04.2023 року укладено договір позики між апелянтом та Товариством, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 12000 грн. на строк 30 днів.
Відповідно до п. 2.2 Договору визначено, що строк позики складає 30 днів, згідно п. 2.3 Договору проценти нараховуються за період з 14.04.2023 року по 14.05.2023 року, інші періоди для нарахування процентів Договором не передбачені.
Крім того, у договорі , а саме п. 2.3, вказана загальна вартість позики - 15600,00 грн, а у Додатку 1 до Договору зафіксований термін нарахування процентів - 30 днів, та розмір процентів (3600 грн.)
Отже, судом залишено поза увагою ту обставину, що строк кредитування встановлено Договором з 14.04.2023 року по 14.05.2023 року (один місяць) і саме цей період мали нараховуватись проценти, а у договорі (п.2.3) вказана загальна вартість позики - 15600,00 грн.
Судом не надано оцінки тій обставині, що після 14.05.2023 року позивач жодного разу не звертався до апелянта з будь-якими вимогами.
Крім того, під час розгляду справи судом не враховано правовий висновок, викладений у постанові ВП ВС від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з мене заборгованості по процентах за користування коштами поза межами 30-денного періоду кредитування суперечить вимогам закону та правовій позиції Верховного Суду.
Вказує, що неповнота судом з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвели до прийняття незаконного і необґрунтованого рішення у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 35760,00 грн.
Відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними й такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, що 14.04.2023 року між ТОВ «1Банк» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 78846556 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію».
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 12000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.
Додатково представник товариства просить врахувати, що 12.05.2023 року між ТОВ «1 Банк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 927847 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 78846556 від 14.04.2023 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони домовилися продовжити строк позики та викласти п.п. 2.2 п. 2 Договору в новій редакції «2.2 Строк Позики (Строк договору) 58 днів».
Продовження строку позики відбувається без змін умов попереднього укладеного Договору і набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором та цією Додатковою угодою.
Отже, на момент внесення оскаржуваного рішення та подачі апеляційної скарги, ОСОБА_1 не вказувала на додаткову угоду, про існування якої їй було відомо.
В даному випадку з 14.04.2023 року по 10.06.2023 року (58 днів) відповідач правомірно користувався позикою, а з 11.06.2023 року відповідачем було порушено умови договору позики. Таким чином, розрахунок заборгованості за процентами на прострочену позику здійснено з 12.06.2023 року до 09.09.2023 року (90 днів), а тому наданий розрахунок заборгованості зроблено відповідно до умов договору позики, додаткової угоди та правил.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Підстав для застосування положень ч. 3 ст. 369 ЦПК України встановлено не було.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, своє рішення мотивував тим, що відповідач не виконала зобов'язання по поверненню кредитних коштів за договором, чим порушила умови кредитного договору, а тому позовні вимоги Банку підлягають задоволенню.
Колегія суддів повністю не повністю погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.
При розгляді справи встановлено, що 14.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 78846556. Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до якого остання отримала 12000,00 грн. (а.с. 7-8).
Пунктом 1 вказаного Договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Срок Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми Позики.
Підпунктом 2.1. Договору, сума позики визначена в розмірі 12 000,00 грн.
Підпунктом 2.2. Договору, Строк позики встановлений 30 днів.
Підпунктом 2.3. Договору, Процентна ставка базова - 2,5% в день; дата надання Позики 14.04.2023; дата повернення Позики 14.05.2023; знижена процентна ставка в день - 1% (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності); процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день - 2,70% (не застосовується в період карантину); пеня - 2,70% в день (не застосовується в період карантину); орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2333,95 %; орієнтовна загальна вартість позики - 15600,00 грн.
Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього Строку Позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Позикодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору.
Пунктом 3 Договору визначено, що Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у Додатку № 1, який є його невід'ємною частиною.
Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики (п.4 Договору).
Пунктом 6 Договору передбачено, що Позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація). Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника. При продовженні строку користування Позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватися за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п.2.3. п.2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Договір підписаний позивачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про те, що позивач до моменту підписання Договору вивчила його та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі (п.5.3. Договору).
До Договору Позики позивач додав Додаток №1 - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.9), згідно якої дата видачі кредиту/дата платежу - з 14.04.2023- 14.05.2023; кількість днів у розрахунковому періоді - 30; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 12000,00 грн.; проценти за користування кредитом - 3600,00 грн.; реальна річна процентна ставка - 2333,95 %; загальна вартість кредиту - 15600,00 грн.
Також позивач додав до Договору Позики Паспорт споживчого кредиту (а.с.10-11), з якого вбачається, що сума/ліміт кредиту - 12000,00 грн.; процентна ставка, відсотків річних: знижена процентна ставка - 1% в день; базова процентна ставка - 2,5% в день; процентна ставка - 1% в день; річна відсоткова ставка - 2333,95 %. Загальні витрати за кредитом - 3600,00 грн.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 15 600,00 грн.
Пеня - 2,7% в день, штрафи - 2,7% в день.
З матеріалів справи вбачається, що переказ коштів, виданих в рамках Договору позики здійснено 14.04.2023 року на суму 12000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 відповідно до умов Договору №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера (а.с.24).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором Позики встановлено, що тіло кредиту станом на 14.04.2023 року становить - 12000,00 грн.; відсотки за період з 14.04.2023 року по 12.06.2023 року нараховані в сумі 5700,00 грн. (120,00 грн. за кожен день) за ставкою - 1%, відсотки за період з 13.06.2023 року по 09.09.2023 року нараховані в сумі 26700,00 грн. (300,00 грн. за кожен день) за ставкою 2,50%, що в загальній сумі за вказані періоди складає 39360,00 грн.; сплачені 12.05.2023 року проценти в сумі 3360,00 грн.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з положень ч.1 ст. 1048, ст. 1049, ст. 1052 ЦК України, встановивши, що відповідач за договорами не виконала взяті на себе зобов'язання за виконання умов позики, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, стягнувши з відповідача суму боргу та нараховані позивачем відсотки за користування кредитом за увесь заявлений позивачем період.
З такими висновками не в повній мірі погоджується апеляційний суд з огляду на таке.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» просило стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку, тобто з 14.04.2023 року по 09.09.2023 рік. При цьому позивач не заявив до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, щодо розміру заборгованості за вказаними кредитним договором суд зазначає наступне.
Відповідно до умов Договору позики №78846556 від 14.04.2023 року сума кредиту становила 12000 грн, процентна ставка за користування кредитом в строк кредитування- 2,5% за день. Строк кредитування 30 днів.
Отже, розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за договором позики №78846556 від 14.04.2023 року складає 3600,00 грн.
Крім того встановлено, що 12.05.2023 року між ТОВ «1 Банк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 927847 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 78846556 від 14.04.2023 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони домовилися продовжити строк позики та викласти п.п. 2.2 п. 2 Договору в новій редакції «2.2 Строк Позики (Строк договору) 58 днів».
Разом з тим, в п. 2 Додаткової угоди № 9276847, зазначено, що у зв'язку зі зміною строку позики сторони домовилися також: викласти в новій редакції стовбці 2, 6, 7 Таблиці п. 2 Договору, а саме: Дата повернення позики (останній день) 11.06.2023; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1678,97 %; орієнтовна загальна вартість позики 18960,00 грн.
Додаткова угода підписана електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Отже, з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за договором позики та внесених змін додатковою угодою, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 58 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.
Відтак, сума відсотків за 58 днів кредитування складає 6960,00 грн.
Що стосується доводів представника ТОВ «1 Банк», що відсотки нараховувалися з 12.06.2023 року до 09.09.2023 року (90 днів), після пролонгації договору, відповідно до п. 6.4 Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «1 Банк» від 07.02.2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до з суду з даним позовом, посилався на Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 16.09.2022 року.
Пунктом 6 Договору позики передбачено, що Позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація). Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника. При продовженні строку користування Позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватися за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п.2.3. п.2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
В зв'язку з вищевикладеним, доводи представника Товариства про пролонгацію договору позики на 90 днів безпідставними, та підтверджуються матеріалами справи.
Також встановлено, що Товариство позовних вимог про стягнення відсотків, нарахованих в порядку ст.625 ЦК України, не заявляло, а суд не має права виходити за межі предмету та підстав позову.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнувши з відповідача на користь позивача 18960,00 грн. (12000,00 - тіло кредиту та 6960 грн. відсотків за кредитом). В іншій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції, яке ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, до частково скасування в частині нарахування відсотків.
Що стосується судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Додатковим рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 20 березня 2024 року доповнено резолютивну частину рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року в справі 693/21/24 абзацом четвертим наступного змісту:
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судові витрати пов'язані з професійною правничою допомогою адвоката в розмірі 71000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До позовної заяви позивачем додано договір про надання правової допомоги укладено між позивачем та адвокатським об'єднанням «Правовий діалог» в особі директора Разумного Є.М. від 03.08.2023 року.
03 серпня 2023 року складено акт приймання - передачі наданої правничої допомоги до вказаного договору, яким визначено вартість адвокатських послуг у сумі 7100 грн. та надано платіжну інструкцію в національній валюті від 26.12.2023 року № 3b51de.
Колегія суддів зазначає, що надані представником позивача документи є належними, тому заявлені витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення у співвідношенні до задоволених вимог, а саме в розмірі 2804,50 грн. (39,5 %).
В зв'язку з вищевикладеним колегія суддів приходить до висновку, що Додаткове рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 20.03.2024 року, яким доповнено резолютивну частину рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2024 року, підлягає зміні шляхом зменшення стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати пов'язані з професійною правничою допомогою адвоката, а саме з 7100 грн. до 2804,50 грн.
Згідно ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так, ціна позову складає 48000,00 грн, позов задоволено на суму 18960 грн., тобто на 39,5 %. Позивач сплатив судового збору при подачі позову 2684,00 грн, тому пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача мало б бути стягнено 1060,18 грн судового збору.
За подачу апеляційної скарги відповідач сплатив 4026,00 грн судового збору, оскаржуючи рішення суду в частині стягнення відсотків в розмірі 35760,00 грн. Апеляційна скарга задоволена частково, в частині процентів. Заявлений розмір процентів позивачем складає 36000 грн, рішенням апеляційного суду стягнено процентів на суму 6960,00 грн., тобто апеляційна скарга задоволена на 80,5 %. Таким чином, з позивача на користь відповідача за результатами апеляційного розгляду справи підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3240,93 грн. (80,5%)
Отже, відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача має бути стягнена різниця судового збору за результатами перегляду рішення суду в апеляційній інстанції у розмірі 2180,75 грн (3240,93-1060,18=2180,75).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2024 рокуу справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості змінити в частині стягнення процентів за користування договором позики № 78846556 від 14.04.2023 року, зменшивши суму стягнення з 36000, 00 грн. до 6960,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за результатами перегляду рішення суду в апеляційній інстанції в розмірі 2180,75 грн.
Додаткове рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 20.03.2024 року, яким доповнено резолютивну частину рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2024 року, змінити шляхом зменшення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судові витрати пов'язані з професійною правничою допомогою адвоката, а саме з 7100 грн. до 2804,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 01 травня 2024 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді Л.І. Василенко
О.В. Карпенко