Рівненський апеляційний суд
01 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , адвоката Вольнянського Г.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Вважає, дії працівників поліції упередженими, оскільки в стані алкогольного сп'яніння він не перебував, ознак такого сп'яніння у нього не було.
Зазначає, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу він не давав відповіді про свою згоду чи незгоду. При цьому, працівником поліції належним чином не було запропоновано йому пройти огляд в медичному закладі, оскільки пропонуючи прослідувати до медичного закладу, поліцейським не було роз'яснено мети та причин для цього.
У зв'язку з цим, переконаний, вина в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, адже матеріали справи не підтверджують факту його відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Справа №572/4442/23 Суддя в суді І інстанції - Ведяніна Т.О.
Провадження № 33/4815/275/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2023 року о 11 годині 13 хвилин, в с. Вири, по вул. Центральна, Сарненського району, Рівненської області, ОСОБА_2 керував транспортним засобом - мотоциклом Forte Cross 250, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_2 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Досліджений судом першої інстанції відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції підтверджує обставини, за яких патрульні, після виявлених в ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння, у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 відмовився від огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_2 від огляду на стан алкогольного сп'яніння не встановлено.
Апеляційний суд не вбачає підстав для висновку, що працівниками поліції невірно встановлено особу водія, що вчинив правопорушення, а також не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_2 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Також матеріали справи не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження апелянтом цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Апеляційний суд вважає, що поведінка ОСОБА_2 на місці події була спрямована на фактичну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а доводи апеляційної скарги є такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності.
Наявність формальних неточностей в адміністративних матеріалах не можуть бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, оскільки винуватість ОСОБА_2 обґрунтовано доводиться сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй об'єктивності та допустимості.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №092411 від 19 жовтня 2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, постановою серії БАД №471358 від 19 жовтня 2023 року, рапортом поліцейського.
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.