Єдиний унікальний номер судової справи 462/2060/24
Номер провадження 2/462/858/24
01 травня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Короткий виклад обставин справи.
Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жидачек Т. М., 12.03.2024 року (вх. № 6194) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якій просить суд:
- стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 4 000 грн. 00 коп. на кожну дитину, що підлягає індексації відповідно до закону;
- стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу (а.с. 1-8).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 16.01.2001 року був зареєстрований шлюб, який рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11.12.2023 року у справі № 462/7524/23 розірвано. У шлюбі в сторін народилося троє дітей, а саме: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окремо вказано, що після розірвання шлюбу спільне проживання з відповідачем не припинилося, оскільки останній не бажає виселитися з квартири, яка належить матері позивача. Так, у квартирі проживають позивач з двома молодшими дітьми, а також матір'ю. Не дивлячись на спільне проживання, сторони спільного господарства не ведуть, позивач стверджує, що забезпечує себе та дітей самостійно. Після розірвання шлюбу, відповідач не приймає участі у житті та вихованні дітей, не здійснює утримання дітей у розмірі, який відповідав би їх інтересам, хоча фінансову можливість має. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 43).
Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 12.03.2024 року направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Також, запит направлявся і відносно позивача у справі (а.с. 44, 45).
Відповіді на вказані запити надійшли до суду 29.03.2024 року (а.с. 46, 47).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.04.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 48-49).
Позиція сторін по справі.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Копією рішення Залізничного районного суду у справі № 462/7524/23 від 11.12.2023 року позов представника ОСОБА_1 адвоката Жидачек Т. М. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Ухвалено розірвати шлюб міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.01.2001 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за №19 (а.с. 33-35).
Копією рішення Залізничного районного суду у справі № 462/1476/22 від 23.03.2023 року позов задоволено частково. Ухвалено визнати за ОСОБА_1 право власності на цінні папери, а саме: облігації внутрішньої державної позики, відсоткові, у кількості 35 штук, вартістю 35 169, 05 доларів США, які розміщені на рахунку ОСОБА_2 у цінних паперах № НОМЕР_1 , відповідно до Договору № 190122/26-ДД купівлі-продажу цінних паперів від 19.01.2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 901 грн. 20 коп. судового збору, який складається із 12 405 гривень за подання позовної заяви, 496 грн. 20 коп. за подання заяви про забезпечення позову. Повернуто ОСОБА_1 496 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову, відповідно до платіжної квитанції 9860-8727-8289-1369 від 21.10.2022 року. Узадоволенні решти вимог - відмовлено (а.с. 36-40).
Копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьком зазначено - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 , актовий запис № 1313 (а.с. 16).
Копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 , батьком зазначено - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 , актовий запис № 2665 (а.с. 17).
Також суд приймає до уваги копії виписок з банківської карти ОСОБА_1 за січень 2024 року (а.с. 18-24). А також копію довідки Львівської національної академії мистецтв № 38 від 05.02.2024 року про доходи ОСОБА_1 за період з 01.08.2023 року по 31.01.2024 року (яка працює навчальним майстром кафедри художнього текстилю), якою стверджується, що загальна сума доходу складає 40 545 грн. 75 коп. (а.с. 27).
Копією довідки Львівської національної академії мистецтв № 39 від 05.02.2024 року про доходи ОСОБА_2 за період з 01.08.2023 року по 31.01.2024 року (який працює старшим викладачем кафедри художнього скла), якою стверджується, що загальна сума доходу складає 77 333 грн. 27 коп. (а.с. 28).
Довідкою відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» № 67 від 12.02.2024 року стверджується, що ОСОБА_3 , навчається за кошти державного бюджету у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» з 11.08.2022 року, згідно наказу № 61-СТ від 28.07.2022 року. Денна форма навчання. Закінчує навчання 30.06.2026 року (а.с. 25).
Довідкою Середньої загальноосвітньої школи № 96 МЖК-1 Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів № 78 від 09.02.2024 року стверджується, що ОСОБА_4 навчається в СЗШ № 96 Сихівського району м. Львова у 8-В класі (а.с. 26).
Копією Договору купівлі-продажу цінних паперів № 190122/26-ДД від 19.01.2022 року стверджується, що між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк» було укладено договір, предметом якого є цінні папери (облігації внутрішньої державної позики), сума договору складає 71 342, 93 дол. США (а.с. 29-32).
Застосоване судом законодавство.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України), під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
За змістом законодавства, аліменти є власністю дитини, а обов'язок суду полягає у першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання.
Аліментні зобов'язання за своєю природою та генезою є саме морально-етичною категорією, яка втілена у нормі позитивного права. Фактично йдеться про повністю не охоплені правом, проте визнані суспільством базові принципи моралі (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 753/20347/20, провадження № 61-5707св22/ від 17.05.2023 року).
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 520/21069/18, провадження № 61-1347св20 від 03.02.2021 року).
Згідно з ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Вбачається, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.
Отже перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов'язок батьків утримувати дитину.
При цьому добровільний порядок сплати аліментів не виключає права стягувача аліментів у будь-який час звернутися з заявою про стягнення аліментів до суду.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів.
Мотиви прийняття рішення та висновки суду.
При вирішенні питання про стягнення аліментів у даній справі суд враховує що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, має дохід. Таким чином, відповідач зобов'язаний утримувати дитину у межах, необхідних для її зростання і виховання, повноцінного здоров'я, задовільного фізичного, духовного та морального розвитку.
Також суд зазначає, що батько дитини зобов'язаний приймати участь в утримані своєї дитини до досягнення нею повноліття, не перекладаючи свої обов'язки на позивача та/або інших осіб.
Окремо суд приймає до уваги, що у справі, яка є предметом розгляду, матеріалами справи не спростовано проживання спільних дітей сторін разом з позивачем, як і перебування їх на утриманні позивача.
Доказів які б свідчили, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача не дозволяє утримувати своїх дітей суду не надано.
Однак, позивач не надала належних та допустимих доказів, які б підтверджували вжиття нею заходів щодо одержання аліментів від відповідача, які вона не могла одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
При цьому суд враховує і те, що відповідач доводів позивача не заперечив.
Так, суд у першу чергу виходить з найкращих інтересів дитини та необхідності створення умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України згідно якої аліменти на дітей за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову, яким у даній справі є 12.03.2024 року (згідно відтиску вхідного штампу канцелярії суду) (а.с. 1).
За таких обставин, приймаючи до уваги усі наведені обставини, працездатність відповідача, прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, керуючись принципами розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) і справедливості, а також враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн. 00 коп. щомісячно, а саме: по 3 000 грн. 00 коп. на кожну дитину.
Суд вважає за необхідне зазначити про стягнення аліментів у розмірі, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (як це передбачено ч. 5 ст. 183 СК України) та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (як передбачено ч. 2 ст. 182 СК України).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
При цьому, суд роз'яснює, що ч. 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо судового збору.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій міститься вимога щодо стягнення аліментів, тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. в дохід держави.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Так, суд приймає до уваги, що уповноважений представник позивача - адвокат Жидачек Т. М. у позовній заяві вказувала про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Як відомо із вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи наведене вище, стороні позивача необхідно подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат, які вона сплатила у зв'язку з розглядом справи (витрати на правничу допомогу).
При цьому, суд роз'яснює стороні позивача, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, а саме: по 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12.03.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча одинадцять) грн. 20 коп. в дохід держави.
Рішення суду, у частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Текст судового рішення складено 01.05.2024 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко