Справа №443/669/24
Провадження №3/443/361/24
іменем України
30 квітня 2024 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у фермерському господарстві «Острів»,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №752781 від 04.04.2024 ОСОБА_1 , 04.04.2024 о 20 год 44 хв на автодорозі Львів - Рогатин - Івано-Франківськ в с. Нові Стрілища Львівського району Львівської області, керував трактором Джоп Дір 8400, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Алкотест Драгер» результат 1,92 проміле. Своїми діями порушив п. 2.9 «а» ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився. Подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обгрунтування клопотання зазначив наступне. Він не керував транспортним засобом, і патрульні не зупиняли транспортний засіб, під час його керування, а підійшли до нього, коли він знаходився поруч транспортного засобу - трактору марки John Deere, д.н.з. НОМЕР_1 . На долученому до матеріалів справи відео не зафіксовано ні руху трактору, ні зупинки трактору, ні факту, що саме він виходив з транспортного засобу. Більше того, зі змісту відеозапису чітко вбачається, що ним протягом усієї відеозйомки заперечується факт керування транспортним засобом, вказував, що він не водій. На долученому відео відсутня інформація, про оголошення йому порядку застосування спеціального технічного засобу, відсутні відомості за допомогою якого спеціального технічного засобу мав проводитися огляд відсутня інформація. Йому не вручалося направлення на огляд водія, відсутні дані, що взагалі такі документи складалися поліцейським та надавалися йому для ознайомлення. Вважає, що документи поліцейськими складалися значно пізніше, тому і містять суперечності та не відображають дійсних обставин справи. Також у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація (як у протоколі так і на відео) про роз'яснення йому, як особі, що притягається до адміністративної відповідальності права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП. Він дійсно проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер та результат тесту був позитивний, однак одразу повідомив працівникам поліції, що із результатом тесту він не згідний, оскільки він вживав лікарські препарати. Окрім того, неодноразово просив працівників поліції відвезти його в заклад охорони здоров'я для повторного проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в той день він алкоголь не вживав, а вживав ліки. Однак, працівники поліції відмовили йому. Вважає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відтак такий огляд є недійсним. А тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративно караним діянням, що передбачає встановлену законом відповідальність.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб'єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб'єкт правопорушення, усвідомлюючи встановлені стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, здійснював керування ними.
Так, згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебуває поблизу транспортного засобу трактору John Deere, д.н.з. НОМЕР_1 . На відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом трактором John Deere, д.н.з. НОМЕР_1 , моменту зупинки чи моменту знаходження ОСОБА_1 в кабіні трактору.
Натомість ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом. Звертаю увагу, що під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу, однак з наданого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.
Наданий відеозапис містить файли з яких вбачається, що на місці події були й інші особи, однак в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення від зазначених осіб, з яких би вбачалось, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
З матеріалів долучених до протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом трактором John Deere, д.н.з. НОМЕР_1 .
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення поліцейським долучено до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківку з приладу Alcotest Drager, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозапис.
В клопотанні про закриття провадження у справі ОСОБА_1 вказує, що матеріали адміністративної справи складались у його відсутності. Звертає увагу, що вище зазначені документи долучені до матеріалів справи не містять його підпису, більше того, факт складання таких матеріалів в присутності ОСОБА_1 , також не відображено на долученому відеозаписі.
З даними твердженнями погоджуюсь частково, оскільки на долучених відеозаписах підтверджується тільки факт складання протоколу про адміністративне правопорушення. Складання інших матеріалів в присутності ОСОБА_1 відеозаписи не містять, також як і не містять доказів роз'яснення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Пунктами 1-7 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1); огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання (п. 2); поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 3); огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п. 4); перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 5); огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (п. 6); установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7).
Згідно з абз. 2 п. 5, п. 6, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд у медичному закладі.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Тобто, виключно після згоди з результатом проведеного огляду на місці зупинки (у випадку позитивного результату та згоди з ним особи, що була оглянута) чи отриманого висновку за результатом проведеного огляду в медичному закладі (у випадку отримання позитивного висновку у разі незгоди з результатом проведеного огляду на місці зупинки) поліцейський вправі складати протокол про адміністративне правопорушення.
Зазначені вимоги нормативно-правових актів поліцейським дотримані не були виходячи з наступного.
Слід зазначити, що складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що 04.04.2024 о 20:58 год поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що від нього чутно запах алкоголю, з чим ОСОБА_1 не погодився, аргументуючи тим, що вживає ліки (спрей для горла), який і показав працівнику поліції. Працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння зп допомогою газоаналізатора Драгер, на що ОСОБА_1 погодився. О 21:21 год ОСОБА_1 повідомив, що з результаттом не згідний. Пояснив, що вживав ліки. Поліцейський оглянув спрей та після огляду сказав, що спрей дійсно має специфічний запах. Однак, оскільки він довіряє алкотестеру Драгер, то і результат вважає вірним. О 21:29 год поліцейський повідомив, що скеровуватиме протокол в Перемишлянський районний суд для прийняття рішення. Після чого, о 21:29 год ще раз запитав чи ОСОБА_1 з продуттям не згідний та почувши відповідь, що не згідний побажав «Щасливої дороги».
Однак, в супереч вимогам ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Відтак з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд, не ухилився від такого, та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager, однак після проходження огляду висловив свою незгоду із отриманим результатом та неодноразово повідомив працівників поліції, що з результатом огляду не згідний, оскільки вживав ліки (спрей для горла), однак працівниками поліції в порушення ст. 266 КУпАП, вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, ОСОБА_1 не було доставлено до медичного закладу для медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином у контексті вищенаведених норм закону необхідно зазначити, що ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі не пропонували, незважаючи на незгоду останнього з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, що зафіксована на долученому відеозаписі.
Оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, він вважається недійсним.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений за результатами огляду водія на стан сп'яніння, проведеного з порушенням встановленого порядку, а тому протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківка з приладу Alcotest Drager, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не відповідають критерію допустимості доказів і не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.
Відтак, у справі відсутні допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, суддя за встановлених у судовому засіданні усіх обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності дійшов висновку, що направлені до Жидачівського районного суду Львівської області матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення та є сумнівними.
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року в справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71) та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03). Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 в справі № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, відповідно до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що в діях ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.
Так, згідно з п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись ст. 247, 279, 283, 284, 287, 289 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко