Житомирський апеляційний суд
Справа №279/7835/23 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
01 травня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Бугайова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Бугайова Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 січня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні.
Згідно з постановою судді районного суду, ОСОБА_1 18 листопада 2023 року о 16-07 год. на автодорозі М-07, 151 км+400 км поблизу м. Коростеня керував транспортним засобом- автомобілем Volkswagen Golf д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі в установленому законом порядку відмовився, від керування відсторонений відповідно до ст. 266 КУпАП, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Бугайов М.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема зазначив, що матеріали справи не містять доказів про керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинення його працівниками поліції.
Суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 , що 18 лютого 2023 року разом зі своїм сином їхали з с. Літки Лугинського громади в м. Коростень, який і перебував за кермом автомобіля. В подальшому син скаржника сів на маршрутку до м. Києва, а ОСОБА_1 залишився біля автомобіля в очікуванні на знайомого, якому дзвонив раніше.
Також зазначив, що районний суд безпідставно відмовив у допиті свідків.
Крім того, поліцейські в порушення вимог п. 2.5 ПДР не доставили ОСОБА_1 до медичного закладу на освідування, у зв'язку з його відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці.
Зауважив, що з відеозапису вбачається, що оформлення поліцейськими протоколу відбувалось по вул. С.Кемського в м. Коростені, а не на 151 км+400 м автодороги М07 поблизу Коростеня, як зазначено у протоколі.
Також вказав, що в порушення вимог чинного законодавства надані відеозаписи з портативних камер працівників поліції є небезперервними.
На думку адвоката, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення - недоведена.
Одночасно адвокат Бугайов М.В. просив поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що оскаржувану постанову він отримав у канцелярії районного суду 18 січня 2024 року, а з 24 січня по 30 січня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в Коростенській ЦМЛ. На підставі викладеного вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови від 15 січня 2024 року захисник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримав 18 січня 2024 року. Надав довідку № 1 КНП «Коростенська центральна міська лікарня» Коростенської міської ради від 30 січня 2024 року, про перебування на стаціонарному лікуванні з 24 січня 2024 року по 30 січня 2024 року (а.с. 41). Апеляційну скаргу подав 31 січня 2024 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, перевіривши доводи захисника, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні захисник - адвокат Бугайов М.В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 608641 від 18 листопада 2023 року; письмове направлення до КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 листопада 2023 року, виписаного на ім'я ОСОБА_1 , огляд якого в медичному закладі не проводився, до медичного закладу не доставлявся; рапорт командира взводу №1 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП ст. лейтенанта поліції Тимченка І.Б. від 18 листопада 2023 року, відеозаписом з портативних нагрудних камер працівників поліції.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги в частині відсутності в матеріалах справи доказів перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу та правомірності його зупинки.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Не містять таких доказів і наявні у справі відеозаписи з камер поліцейських.
Згідно відеозаписів з бодікамер інспекторів патрульної поліції, екіпаж патрульних стоїть неподалік від блокпосту перед знаком «Обмеження максимальної швидкості до 5 км/год» позаду нерухомого автомобіля Volkswagen Golf д.н.з НОМЕР_1 , з водійського місця вийшов ОСОБА_1 . Поліцейські оголосили про порушення ним ПДР, а саме не увімкнення правого покажчика повороту та руху по двох смугах одночасно, а також виказали підозру у перебуванні ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння у зв'язку із запахом алкоголю з ротової порожнини. На пропозицію поліцейського пройти огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився, отримав роз'яснення щодо такої відмови. ОСОБА_1 повідомлено про складання відносно нього протоколу за відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння із роз'ясненням його прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також постанови за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Після складення протоколу водія ознайомлено з його змістом, із врученням останньому його копії під підпис, відсторонено від подальшого керування транспортним засобом, вилучено посвідчення водія, видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
Матеріали справи не містять достатніх даних, які б спростовували доводи скаржника щодо перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля Volkswagen Golf д.н.з НОМЕР_1 18 листопада 2023 року о 16-07 год. на автодорозі М-07, 151 км+400 км поблизу м. Коростеня, також у апеляційний суд не знайшов достатньо даних, які б дозволили в повному обсязі встановити обставини зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
За таких обставин, оскільки в матеріалах справи відсутні фіксація подій зупинки працівниками поліції автомобіля Volkswagen Golf д.н.з НОМЕР_1 , а інші надані суду матеріали не спростовують у повному обсязі доводів апеляційної скарги, то у апеляційного суду немає підстав вважати підтвердженим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що є складовою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Встановлені обставини свідчать про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо недоведення наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладених вище обставин, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити адвокату Бугайову Миколі Вікторовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 січня 2024 року
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 січня 2024 року скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь