Житомирський апеляційний суд
Справа №274/6895/22 Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
01 травня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Ткачука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 10.11.2022 о 15:35 в смт Гришківці Бердичівського району по вул. Леніна, 197, керував автомобілем «BMV x3» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі у чергового лікаря та підтверджується висновком ЦМЛ м. Бердичева, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що апелянт не погоджується з висновком суду щодо зупинення строків стосовно накладення стягнення, посилаючись на ч. 6 ст. 38 КУпАП, оскільки протокол складено 10.11.2022, а постанову винесено 28.02.2024, тобто пройшло більше року з моменту складання протоколу. Також судом не було встановлено чи направляли його до медичного закладу, чи сертифікований прилад Драгер та чи вчасно проходив калібровку.
Одночасно він просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що судовий розгляд проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копію постанови отримав простою кореспонденцією лише 22 березня 2024 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Ткачука В.В., який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови послався на те, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ААБ № 028316 від 10.11.2022; рапортом поліцейського СРПП Бердичівського РВП від 10.11.2022 про надходження повідомлення зі служби 102 під час несення служби; роздруківкою щодо застосування приладу «Драгер» Alcotest 6810, результат огляду становить 0,28%(проміле); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результати огляду: позитивний 0,28%; направленням від 10.11.2022 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результати огляду: позитивний 0,28%; висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2022, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результати огляду: перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 від підпису відмовився; диском з відеозаписами правопорушення.
При розгляді матеріалів справи судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 щодо не встановлення судом наявності направлення його до медичного закладу, сертифікації та калібровки приладу Драгер не впливають на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, в матеріалах справи наявне направлення до медичного закладу для проходження огляду (а.с. 4).
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція) за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
До Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки було внесено газоаналізатори Alcotest, Interlock XT (зокрема, Alcotest 6810, призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною) виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, та видано сертифікат перевірки UA.TR.039.645, виданий 08.06.2018. Отже, вказаний технічний засіб дозволений до застосування МОЗ та Держспожистандартом (правонаступником якого є Мінекономрозвитку) за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено терміни: 10) калібрування сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування це приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Останнє калібрування приладу «Drager «Alcotest 6810» було проведено 08.07.2022, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням, а саме: 10.11.2022, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
За таких умов, огляд ОСОБА_1 проведений за допомогою технічного приладу, яким дозволено такий огляд, отже результат тесту приладу «Drager Alcotest 6810» є допустимим доказом у справі, тому суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини останнього.
Проте, вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності, суд не врахував, що за правилами ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Статтею 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (пункт 7).
КУпАП не передбачено продовження строків накладення адміністративних стягнень, у разі їх закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення) попри встановлення судом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Як встановлено судом, правопорушення вчинено ОСОБА_1 10 листопада 2022 року. З матеріалів справи слідує, що постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.07.2023 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчиненні порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП зупинено до його звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 лютого 2024 року провадження у даній справі відновлено.
Отже, враховуючи, що на 28 лютого 2024 року - момент вирішення судом питання притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП річний строк, встановлений ч. 6 ст. 38 КУпАП сплив, розпочате судом провадження підлягало закриттю попри встановлення судом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги у цій частині є обґрунтованими.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню в частині застосування адміністративного стягнення з ухваленням нової.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2024 року скасувати в частині застосування адміністративного стягнення. В решті постанову залишити без змін.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь