Житомирський апеляційний суд
Справа №295/5342/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
25 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження №295/5342/24 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 09.04.2024,
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою обчислено з моменту затримання ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, а саме: з 07.04.2024 по 05.06.2024 включно.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, зазначає, що підозрюваний має постійне місце проживання, під час досудового слідства не надав жодних підстав вважати, що він будь-яким чином буде ухилятися від суду, від виконання процесуальних обов'язків, впливати на свідків, а тим більше вчиняти нові злочини, до затримання працював неофіційно, стосовно нього немає будь-яких інших кримінальних проваджень чи судових справ. Звертає увагу на необґрунтованість повідомлення про підозру, що не було належно оцінено слідчим суддею, та призвело до помилкового застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Наголошує, що на даний час відсутні будь-які виняткові обставини обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи здатні в повній мірі забезпечити належну поведінку останнього. Крім того, жодного конкретного ризику щодо ОСОБА_8 ні стороною обвинувачення, ні слідчим суддею не було вказано, тому вказана ухвала є помилковою, оскільки без будь-яких конкретних ризиків щодо ОСОБА_8 було застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 і підозрюваного ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Виходячи з вимог ст.370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при обранні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.
Як убачається з матеріалів судового провадження №295/5342/24, в провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №12024060400001063, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Згідно змісту клопотання слідчого, органом досудового розслідування встановлено, що 06.04.2024 близько 21.16 год. ОСОБА_8 перебував в орендованому ФОП « ОСОБА_10 » приміщенні магазину «Продукти», що знаходиться по АДРЕСА_2 , де в цей час за прилавком перебувала на робочому місці продавчиня - ОСОБА_11 .
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, в період запровадженого в Україні воєнного стану, у ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел, спрямований на здійснення нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_11 з метою заволодіння грошовими коштами, які знаходились в касі магазину «Продукти» за вищевказаною адресою.
Так, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні торгівельної зали зазначеного магазину «Продукти», що знаходиться по АДРЕСА_2 , підійшов до холодильної камери (вітрини) з морозивом, де діючи умисно, усвідомлюючи відкритий суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою насильства, небезпечного для життя чи здоров'я ОСОБА_11 , правою рукою дістав з рукава куртки, в яку був одягнутий предмет, схожий на ніж, пройшов між холодильниками за прилавки, проникнувши у такий спосіб у сховище, та спрямував лезо предмету, схожого на ніж, до шиї останньої. Після цього, з метою подолання опору ОСОБА_11 , перебуваючи за прилавками магазину, обхватив її шию ззаду лівою рукою та почав штовхати у зазначений спосіб в бік лінії каси.
Сприймаючи дії ОСОБА_8 як реальну загрозу для свого життя та здоров'я, ОСОБА_11 задля забезпечення власної безпеки почала чинити супротив та правою рукою відштовхувати руку ОСОБА_8 , в якій він тримав предмет, схожий на ніж. В свою чергу ОСОБА_8 , з метою подолання опору ОСОБА_11 , обхватив останню лівою рукою за шию з іншого боку, демонструючи при цьому своєю правою рукою предмет, зовні схожий на ніж, та користуючись фізичною перевагою, продовжив тягнути її вздовж прилавку у напрямку каси, спричинивши чином ОСОБА_11 фізичний біль, де повалив на підлогу та таким чином здолав її опір, і цього, ОСОБА_8 відчинив касу, в якій знаходились грошові кошти у сумі 7238 (сім ти двісті тридцять вісім), виручені за товар, та заволодів ними.
В подальшому, ОСОБА_8 , разом з грошовими коштами, якими незаконно заволодів, місце вчинення злочину залишив та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ФОП ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 7238 грн.
07.04.2024 р. в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
08.04.2024 р. о 18.30 год. ОСОБА_8 в порядку ст.278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
09.04.2024 слідчий СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до відповідного слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 . За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При цьому, на думку апеляційного суду, клопотання слідчого (з доданими до нього матеріалами) є відповідним вимогам ст.184 КПК України, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відомості та обставини, які враховуються при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Істотних порушень вимог КПК України в цій частині не встановлено.
В свою чергу, як убачається з матеріалів судового провадження №295/5342/24, прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження доказів обґрунтованості підозри вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, при вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати підозрюваний може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: рапортом, в якому міститься інформація про те, що на службу 102 надійшло повідомлення про подію; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_11 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_11 , в якому остання шляхом візуального спостереження впізнала особу, яка вчинила відносно неї розбійний напад; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом огляду предмету за участю свідка ОСОБА_12 , а саме відео файлів, під час перегляду яких остання повідомляє, що на даних відео файлах зображений її знайомий ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом огляду предмету за участю свідка ОСОБА_13 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 07.04.2024; відповіддю УІАП ГУНП в Житомирській області на вимогу, в якій міститься інформація про попередні судимості ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_11 , в якому містяться відомості про відтворення розбійного нападу, що мав місце 06.04.2024; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Наявні у провадженні докази, як вважає апеляційний суд, переконливо вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.
В даному випадку, апеляційні посилання захисника на необґрунтованість підозри висунутої його підзахисному є безпідставними. Наведені захисником (формальні) відомості в апеляційній скарзі, так і доводи останнього в судовому засіданні апеляційного суду не спростовують даних, що ОСОБА_8 може бути причетний до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Переконливих доказів на спростування цього стороною захисту не надано.
При цьому, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду, як і незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Зокрема, на думку апеляційного суду при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_8 , як і фактичні обставини його вчинення.
Як убачається з матеріалів провадження, інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є особливо тяжким, санкцією якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
При цьому, слід взяти до уваги фактичні обставини вчинення цього кримінального правопорушення, його явну суспільну небезпечність, зухвалість дій підозрюваного, що свідчить про явну суспільну небезпечність особи останнього.
В свою чергу, в даному випадку, є висока вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на відповідних учасників провадження (потерпілу та свідків), зокрема на зміст та обсяг їх показань та процесуальну поведінку; при цьому, такий вплив може здійснюватися безпосередньо чи опосередковано, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини по провадженню.
Є і доведеним процесуальний ризик можливості підозрюваним ОСОБА_8 вчинення іншого (інших) кримінального правопорушення, з огляду на неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих правопорушень, як зазначалось вище, суспільну небезпечність особи останнього, фактично прогресуючу кримінальну поведінку.
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об'єктивно безпідставними. Доказів (переконливих) апеляційному суду не надано.
Не залишено поза увагою слідчого судді і дані характеризуючі особу підозрюваного, зокрема, те, що останній раніше неодноразово судимий (а.п.38-39), судимість не погашена, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей не має, не має тісних соціальних зв'язків, має місце проживання, відповідно - вік, стан здоров'я, стадію досудового розслідування.
Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків - можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, як і вчинити інше (інші) кримінальне правопорушення.
З урахуванням вище зазначених фактів, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про недостатність інших, більш м'яких запобіжних заходів запобігти вищевказаним процесуальним ризикам. При цьому, докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, переконливо виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, навіть з урахуванням того, що підозрюваний має місце проживання, під час досудового слідства виконував процесуальні обов'язки, апеляційний суд знову ж таки, погоджується з висновками слідчого судді про недостатність інших, більш м'яких запобіжних заходів запобігти вищевказаним ризикам.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які об'єктивно існують, підозру останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону, та винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 09.04.2024, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 05.06.2024 включно, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :