Справа № 2 -60\2010
Іменем України
15 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Васильєвої Л.М.
при секретарі Шелестіній О.А.
з участю адвокатів Листопад Н.А., Карнаух С.В.
за участі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про поділ спадкового майна, визнання права власності, усуненні перешкод в користуванні квартирою, вселенні в квартиру, -
Позивач звернувся до суду з позовом про поділ спадкового майна, визнання права власності, на 1\4 частини квартири АДРЕСА_1. Посилався на те, що його батько, ОСОБА_11, помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті батька відкрилась спадщина на 1\2 частину квартири. Спадкоємцями першої черги на отримання спадщини був він та його дід ОСОБА_12 У встановлений законом строк він не звернувся до державної нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, з заявою про прийняття спадщини, але звернувся 22.05.2004 року до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та цю заяву передав діду, в наступному виїхавши за кордон. Дід, ОСОБА_12, обіцяв передати її до державної нотаріальної контори. ІНФОРМАЦІЯ_2 його дід помер та він дізнався, що дід не переслав його заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори. Відповідачі по справі повідомили його, що мають від діда заповіт, яким він заповідав їм усе своє майно. Зазначає, що після смерті батька він має право на отримання у порядку спадкування у власність 1\4 частину спірної квартири. 18.06.2010 року позивач доповнив свої вимоги вимогами про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселенні в квартиру.
09.12.2008 року ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача по справі був залучений ОСОБА_13.
17.12.2008 року ОСОБА_13 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання заповіту недійсним, про поділ спадкового майна та визнання за ним права власності на частину квартири.
Ухвалою суду від 14.10.2010 року його позовні вимоги залишені без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст.207 ЦПК України.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги ОСОБА_3, просила поділити спадкове майно, враховуючи наявність заповіту на ім»я ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ту обставину що, ОСОБА_13 має право на обов»язкову частку у спадщині після смерті свого батька ОСОБА_12, прийняв спадщину, у встановленому законом порядку, просила розділити спадкове майно між усіма спадкоємцями наступним шляхом , визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\4 частину спірної квартири за відповідачами по 9\96 частини квартири, за ОСОБА_14 на 3\16 частини спірної квартири, вселити ОСОБА_3 в спірну квартиру.
Представник відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилався на те, що відповідачі не визнають того факту, що ОСОБА_3 визначили додатковий строк для прийняття спадщини, вважають, що оскільки він пропустив строк на прийняття спадщини після смерті свого батька, він не може претендувати на отримання спадщини. Зазначали, що ОСОБА_13 не є рідним сином ОСОБА_12, був усиновлений ним, а тому також не має права на отримання спадщини.
ОСОБА_13 та його представник у судове засідання не з»явились будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.
Представник Другої Полтавської державної нотаріальної контори та ПП Полтавське БТІ « Інвентаризатор» у судове засідання не з»явились, надали заяви про розгляд справи у їхню відсутність.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 березня 2002 року зареєстрована за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в рівних частках, по 1\2 частині ( а.с. 75).
ОСОБА_11 є батьком позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтво про народження останнього ( а.с. 9).
ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.10).
Після його смерті відкрилась спадщина.
Спадкоємцями першої черги на отримання спадщини після його смерті були його батько ОСОБА_12 та син ОСОБА_15 .
Батько, ОСОБА_12 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину, оскільки він був зареєстрований та проживав разом зі своїм сином, ОСОБА_11, спадкодавцем у спірній квартирі.
ОСОБА_3 за рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року визначений додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька до 18 листопада 2009 року.
04.09.2009 року ОСОБА_3 подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька.
Отже ОСОБА_3 має право на отримання у порядку спадкування 1\4 частини спірної квартири за законом.
ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.11).
Після його смерті відкрилась спадщина.
До складу спадкового майна входить 3\4 частини спірної квартири, з яких 1\2
частини належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 березня 2002 року та 1\4 частина у порядку спадкування після смерті сина, ОСОБА_11
Спадкоємцями першої черги на отримання спадщини за законом є його син, ОСОБА_13 , який залучений до участі у справі в якості співвідповідача, син ОСОБА_15, позивач ОСОБА_3, який є спадкоємцем за правом представлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1266 ЦК України .
Після смерті ОСОБА_12 заяви про прийняття спадщини на одержання обов»язкової частки прийняли сини ОСОБА_13 та ОСОБА_15 ( а.с. 31).
ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті діда, ОСОБА_12 не звертався та звертався до суду з заявою про визначення йому додаткового строку на прийняття спадщини після смерті діда.
Отже спадкоємцями за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_12 є його сини - ОСОБА_13, ОСОБА_15, які претендують на обов»язкову частку у спадщині.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_15 помер , спадкоємцями на отримання спадщини після його смерті є відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
30.08.2007 року ОСОБА_12 зробив заповіт, яким заповідав , в рівних частках, все своє майно, де б воно не було та з чого воно б не складалось ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 прийняли спадщину у встановленому законом порядку, як спадкоємці за заповітом, звернувшись у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.
Отже спадкове майно повинно ділитись наступним чином.
1\4 частина спірної квартири повинна перейти у власність ОСОБА_3 у порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_11
Після смерті ОСОБА_12 відкрилась спадщина на 3\4 частини квартири.
Враховуючи наявність заповіту розмір обов»язкової долі ОСОБА_15 та ОСОБА_13 вираховується наступним чином.
Якби не було заповіту, то кожен із них отримав би по закону по 1\3 частині спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_12, а саме 3\4 частини спірної квартири поділити на 3, то кожен із них міг би отримати, якби не було заповіту по 1\4 частині квартири. Оскільки є заповіт, то розмір обов»язкової частки на отримання спадщини, відповідно до вимог 1241 ЦК України становить половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом ( обов»язкова частка) та буде становити по 1\8 частині квартири.
Отже за ОСОБА_13 у порядку спадкування визнається право власності по 1\8 частині спірної квартири.
ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Після його смерті відкрилась спадщина на 1\8 частини спірної квартири.
Спадкоємцями першої черги, які мають право на отримання спадщини та які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_15 є його діти, відповідачі по справі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
Отже кожен із них успадковує в рівних частках 1\8 частину квартири, яка належала б їхньому батькові і частка кожного із них становить 1\48 частина квартири.
Після смерті діда ОСОБА_12 відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 успадковують за заповітом 1\2 частини спірної квартири в рівних частках і частка кожного становить 1\12 частини спірної квартири.
Оскільки після смерті діда відповідачі, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, успадковують по 1\12 частини квартири та по 1\48 частині після смерті батька, то частка кожного із них в квартирі становить 5\48 частини квартири.
Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою та вселення, оскільки позивач не надав суду жодного доказу в підтвердження цих позовних вимог.
Вирішуючи питання про судові витрати суд враховує, що спірна квартира двокімнатна, загальною площею 44.20 кв.м.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідач, ОСОБА_13 є інвалідом 1 групи та звільнений від сплати судового збору. Позивачем сплачений судовий збір при подачі позову у сумі 51 грн., які він не просить стягнути з відповідачів на його користь, отже враховуючи вартість квартири сума недоплаченого судового збору становить 1641 грн., оскільки за ОСОБА_13 визнається право власності на 1\8 частину квартири, він, як інвалід 1 групи звільняється від сплати судового збору у сумі 205 грн. 13 коп. , а з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь держави в рівних частках та становить 239 грн.31 коп.
Керуючись ст.1222, 1223,1261, ч. 1 ст. 1241 1268, 1278 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_13 право власності на 1\8 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 5\48 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 5\48 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_7 право власності на 5\48 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_8 право власності на 5\48 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_9 право власності на 5\48 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_10 право власності на 5\48 частини квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь держави судовий збір у сумі по 239 грн. 31 коп. з кожного.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий підпис Л.М. Васильєва
копія вірна: суддя Л.М. Васильєва