печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14445/24-к
пр. 1-кс-14115/24
18 квітня 2024 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
власника майна: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019100000000701 від 16.06.2019 року, -
ОСОБА_3 (далі - власник майна, ОСОБА_3 ) звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/24688/19-к від 24.06.2019 року в межах кримінального провадження № 12019100000000701 від 16.06.2019 року.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/24688/19-к від 24.06.2019 року накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «LEXUS LS 460» номерний знак НОМЕР_1 , який належить громадянину ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною його відчуження, розпорядження та користування. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2024 року кримінальне провадження закрито. Відтак, у накладенні арешту відпала потреба та він підлягає скасуванню.
ОСОБА_3 у клопотання просив розглянути клопотання за його відсутності.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про день та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Як визначено у ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Зважаючи на те, що власник майна, слідчий та прокурор про розгляд клопотання повідомлені належним чином, враховуючи положення ст. ст. 22, 26 КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності учасників на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання не здійснювалось фіксування за допомогою технічних засобів.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Згідно доводів скарги, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/24688/19-к від 24.06.2019 року накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «LEXUS LS 460» номерний знак НОМЕР_1 , який належить громадянину ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною його відчуження, розпорядження та користування. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2024 року кримінальне провадження закрито.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, 2 випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, принцип диспозитивності полягає, зокрема, в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Разом з тим, до матеріалів клопотання не долучено ухвали про накладення арешту, ухвали про закриття кримінального провадження. Відтак, слідчий суддя позбавлений можливості проаналізувати будь-які обставини, викладені у клопотанні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов'язує можливість скасування арешту майна, відтак, клопотання є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019100000000701 від 16.06.2019 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1