печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14069/24-к
04 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши в засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що в провадженні СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження за № 12024100060000434 від 27.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно даних досудового розслідування, невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи майном гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме кв. АДРЕСА_1 є спадковим майном.
Посилаючись на те, що з метою забезпечення збереження майна та запобігання вчинення дій щодо передачі, відчуження (перереєстрації) вказаного майна, прокурор просив накласти арешт на зазначене майно.
В засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити посилаючись на викладені у ньому підстави.
Особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в засідання не з'явилася, у зв'язку з чим її неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Постановою слідчого СВ Печерського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 27.02.2024 року нерухоме майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні 12024100060000434 від 27.02.2024 року.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що нерухоме майно, є предметом кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер нерухомого майна № 2873753880000 та квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна № 2851736680000, який належить ОСОБА_6 , шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися вказаним нерухомим майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1