печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16795/24-к
пр. 1-кс-15990/24
18 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України -
У провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 в порядку ст. 303 КПК України, у якій останній просить, виходячи зі змісту скарги, «зобов'язати старшого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 викликати та допитати в якості свідка у кримінальному провадженні №12023100060001078 громадянина України ОСОБА_7 ».
В судове засідання скаржник не з'явився, просив розглянути скаргу у відсутність.
Слідчий в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст.22,304 КПК України визнано можливим розглянути у відсутність сторін кримінального провадження, враховуючи строки розгляду.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, вказаний перелік є вичерпним.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Оскільки ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, прокурора у формі нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; про закриття кримінального провадження; про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; про відмову у визнанні потерпілим; про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а також повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру та рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки. Даний перелік, визначений КПК України, є вичерпним.
Частина друга зазначеної статті встановлює заборону розгляду під час досудового розслідування скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора. Такі скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді, згідно з правилами статей 314-316 зазначеного Кодексу.
Зазначені обставини також кореспондуються і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26 березня 2019 року по справі № 807/1456/17, які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, згідно якої наведений у частині першій статті 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303 КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора.
Відтак вимога заявника, якою він просить «зобов'язати старшого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 викликати та допитати в якості свідка у кримінальному провадженні №12023100060001078 громадянина України ОСОБА_7 », не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Розглянувши скаргу, дослідивши додані до неї додатки, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки зазначена вимога скаржника не може бути предметом розгляду слідчим суддею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303 309, 369, 371-372 КПК України, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023100060001078 на бездіяльність слідчого щодо зобов'язання старшого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 викликати та допитати в якості свідка громадянина України ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1