печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3167/24-ц
пр. 2-253/24
26 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаманюк О.С.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» про захист прав споживачів та стягнення безпідставно списаних коштів,
До суду 22.01.2024 року надійшов позов ОСОБА_2 до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, а саме стягнення безпідставно списаних коштів в розмірі 67608,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 є споживачем фінансових послуг, що надаються безпосередньо з боку АТ «Ощадбанк» відповідно до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). 22.12.2023 року о 14 год. 07 хв. позивачу подзвонила невстановлена особа, яка представилась працівником служби безпеки банку та повідомила, що картка заблокована, та для проведення верифікації карти позивачу зателефонують з іншого номеру для уточнення певних даних. Згодом позивачу подзвонили працівники банку та просили підтвердити правильність останніх чотирьох цифр банківської картки. Після чого позивач зателефонував на гарячу лінію банку та йому повідомили, що з його рахунку переведено грошові кошти у розмірі 67608,50 грн. 22.12.2023 року позивач звернувся до відділення Ощадбанку з заявою про проведення розслідування. 22.12.2023 року позивач звернувся до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення. 27.12.2023 року позивач звернувся до банку з витягом з ЄРДР про проведення службового розслідування. Листом заступника начальника Головного управління роздрібного бізнесу Філії - Головного управління по місту Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» Дубрової О.М. від 10.01.2024 року №100.16-11/3862/2024, було повідомлено про відсутність підстав для повернення грошових коштів на рахунок позивача. По заяві 22.12.2023 року було відкрито кримінальне провадження № 12023100020005075. Позивач вважає, що саме банком були списані грошові кошти з його банківського рахунку, а тому був змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.01.2024 року по справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 19.02.2024 року.
До суду 21.03.2024 року від заступника начальника відділу стягнення Київського регіону Управління стягнення заборгованості регіональної мережі ДРЗС Митника С. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просили в задоволені позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування письмових пояснень предсставника відповідача на позов зазначено, що 22.12.2023 року із використанням реквізитів платіжної картки випущеної на ім"я ОСОБА_2 о 13:57:20 на фінансовий номер НОМЕР_1 надіслано код для входу в систему «Ощад 24/7», та о 14:01:40 було успішно пройдено верифікацію в новому мобільному додатку після чого відбулися наступні операції з рахунку № НОМЕР_2 з урахуванням комісії у суму 67608,50 грн, а саме: 22.12.2023 о 14.07 год переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_8 у сумі 29800,00 грн. Комісія за отримання готівки кредитних коштів НОМЕР_8 у розмірі 882,05 грн карту Монобанку НОМЕР_3 (151172); 22.12.2023 року о 14:07 год переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_4 у сумі 29800,00 грн. Комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів НОМЕР_4 у розмірі 882,05 грн на карту Монобанку НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ); 22.12.2023 року о 14:08 год переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_4 у сумі 6065,00 грн. Комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів НОМЕР_4 у розмірі 179,40 грн на карту Монобанку НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ). 22.12.2023 року позивач зателефонував до АТ «Ощадбанк», відповідно до роздруківки розмови, позивач самостійно назвав чотири цифри, після чого почали знімати кошти з його кредитної картки. Таким чином позивач самостійно надав стороннім особам конфіденційні дані та визнав даний факт, а тому несанкціонований переказ стався в результаті розголошення клієнтом, своїх персональних даних.
01.04.2024 року через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на пояснення представника АТ «Ощадбанк», в яких заперечує, що він називав чотири цифри його картки.
09.04.2024 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу доступу до речей та документів, роздруківку телефонних дзвінків та повідомлення ПрАТ «Київстар».
16.04.2024 року від представника відповідача надійшли пояснення на заперечення позивача, посилаючись на те, що доводи позивача є необґрунтованими.
У судове засідання позивач не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засідання представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 14.08.2018 року між Банком та ОСОБА_2 укладено Заяву про приєднання №500307311 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 3.1. шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору, Клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, Кредитного договору, умови надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами Договору.
Відповідно до п. п. 3.4.1., 3.4.2. Заяви про приєднання, Банк відкриває поточний рахунок Клієнту № НОМЕР_6 в гривні України на умовах тарифного пакету «Мій комфорт» та надає платіжну картку типу Mastercard World Debit «Моя карта» та ПІН-конверт до неї (за наявності).
Згідно зп.5.1.Заяви про приєднання: проставленням власноруч свого підпису під цією Заявою про приєднання Клієнт погоджується з тим, що ця Заява про приєднання та додатки до Договору, зокрема Умови розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами Умови користування кредитною лінією(Кредитом),Паспорт споживчого кредиту Таблиця загальної сукупної вартості Кредиту, Тарифи, інші види заяв/повідомлень встановленої Банком форми, використання яких передбачено умовами Договору складають єдиний документ-Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб(п.п.1). Підтверджує, що підписанням цієї Заяви з Банком, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов Договору та визначили їх в розділі IV Договору (публічна частина)(абз.1п.п.5). Підтверджує ознайомлення та погоджується із Правилами користування Карткою, що є Додатком 3 до Договору (п. п. 7).
22.12.2023 року на фінансовий номер телефону позивача ( НОМЕР_1 ) надійшов телефонний виклик з невідомого номера на який ОСОБА_2 відповів.
Невідома особа, що телефонувала назвалася працівником служби безпеки Банку, та повідомила, що позивачу, що його картка не пройшла верифікацію і її тимчасово заблоковано, після чого зазначив, що для проведення верифікації картки на номер позивача зателефонують з іншого номеру для уточнення певних даних. Згодом на телефон позивача зателефонувала особо, представившись працівником банку та запитала позивача підтвердити правильність останніх чотирьох цифр банківської картки «Ощадбанку» й попросила підтвердити чи вірно вона назвала ці останні 4 цифри банківської карти.
У відповідь ОСОБА_2 , не поставив під сумнів наявність конфіденційної інформації у начебто працівників банку щодо його фінансового номеру телефону останніх 4 цифр щодо його фінансового номеру телефону, останніх 4 цифр його банківської карти, продовжував телефонну розмову шахраями, підтвердив останні 4 цифри своєї банківської карти.
З огляду на вищезазначене, є очевидним той факт, що позивач своїми діями сприяв шахраям ініціювати платіжні операції зі своєї картки, оскільки спілкуючись у телефонному режимі з невідомою особою, позивач не поставив під сумнів наявність конфіденційної інформації у начебто працівників банку щодо його фінансового номеру телефону, останніх 4 цифр його банківської карти, можливого ризику технічного перехоплення інформації, направленої на його номер телефону, а навпаки продовжував телефонну розмову, підтвердив останні 4 цифри своєї банківської карти та слідував інструкціям, які надавали шахраї щодо начебто авторизації у їх системі.
3 копії виписки по картковому рахунку судом встановлено, що 22.12.2023 року в 14 години 07 хвилин з цього карткового рахунку було знято грошові кошти в загальному розмірі 67608,50 грн. декількома транзакціями.
У зв'язку з чим 22.12.2024 року позивач звернувся з заявою до АТ «Ощадбанк», відповідно до якої повідомив, що Після чого позивач зателефонував на гарячу лінію банку та йому повідомили, що з його рахунку переведено грошові кошти у розмірі 67608,50 грн. 22.12.2023 року позивач звернувся до відділення Ощадбанку з заявою про проведення розслідування 22.12.2023 року позивач звернувся до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення. По заяві 22.12.2023 року було відкрито кримінальне провадження № 12023100020005075. 27.12.2023 року позивач звернувся до банку з витягом з ЄРДР про проведення службового розслідування.
Листом заступника начальника Головного управління роздрібного бізнесу Філії - Головного управління по місту Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» Дубрової О.М. від 10.01.2024 року №100.16-11/3862/2024, було повідомлено позивача, що Держатель не має права передавати Картку в користування третім особам та не повинен розголошувати реквізити Картки, зобов'язаний тримати в таємниці свій ПІН-код, не записувати його на картці або на інших предметах, що, як правило, зберігаються разом із карткою. Ризик відповідальності за несанкціоноване використання Логіну, Паролю, Карткового паролю, незаконне заволодіння ним, несе виключно Клієнт.
У зв'язку із несанкціонованим перерахуванням коштів з його рахунку позивач звернувся до органів поліції із заявою про те, що невідома особа, таємно, шляхом зловживання довірою заявника заволоділа грошовими коштами заявниці у сумі 67608,50 грн.
Як вбачається з роздруківки розмови від 22.12.2023 року, ОСОБА_2 розголосив дані своєї картки та повідомив чотири цифри коду для входу в систему «Ощад 24/7» невідомим особам.
Згідно із п.п. 9.12 - 9.18 Розділу ІХ ДКБО, клієнт зобов'язаний забезпечити і гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер картки тощо.
Ризики та відповідальність за несанкціоноване використання Логіна , Пароля, Карткового пароля несе виключно клієнт.
Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефону (відповідної SIM-картки), номер якого визначений в заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договору порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації направленої на номер мобільного телефону клієнта.
Отже, внаслідок порушення позивачем умов ДКБО, щодо заборони передачі третім особам мобільного телефону, номер якого визначений в заяві про приєднання до ДКБО та недопущення ризику технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону ОСОБА_2 , призвело до втрати коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частиною 3 статті 1066 ЦК України визначено, що Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Нормою ч. 1 ст. 1067 ЦК України визначено, що Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно ч. 3 ст. 1068 ЦК України, Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Вказані норми законодавства зобов'язують банк до виконання розпоряджень клієнта про перерахування коштів з рахунку.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Пункт 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачає обов'язок користувача не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року (справа №691/699/16) та від 05 грудня 2018 року (справа №754/15020/15), користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Згідно правової позиції висловленої у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року (справа №489/1649/17), лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставою вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Підстави звільнення від доказування чітко визначені в статті 82 ЦПК України. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний, тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №129/1033/13).
З врахуванням наведеного, доводи позивача викладені в позовній заяві є необґрунтованими, оскільки ним не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б, що саме з вини відповідача або його неправомірних дій було знято кошти з банківської карти позивача, а твердження, що це не він перераховував кошти, а інша особа, шляхом таємного викрадення, не є підтвердженими доказами в матеріалах справи.
У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем у зв'язку з розглядом даної справи та які він просив стягнути, слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.16, 141, 367,374,376,381-384, 1066, 1067, ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» про захист прав споживачів та стягнення безпідставно списаних коштів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 .
відповідач: Акціонерне товариство "Ощадбанк", 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12 Г, ЄДРПОУ 00032129.
Суддя Т.В. Остапчук