Справа № 334/3547/24
Номер провадження № 1-кс/334/1079/24
30 квітня 2024 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , внесеному у кримінальному провадженні №12024082050000829, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щербаки Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, є студентом 2-го курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, не одружений, мешкає: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
за участі: прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя - ОСОБА_5 ; підозрюваного - ОСОБА_4 (особисто); захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 (діє на підставі договору від 29.04.2024)
Слідчий Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що 28 квітня 2024 року, приблизно о 20 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «HondaAccord» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Прибережна автомагістраль зі сторони вул. Української в напрямку вул. В'ячеслава Зайцева в м. Запоріжжі. При цьому, швидкість руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_4 складала не менше ніж 80 км/год, що перевищує максимально дозволену швидкість на даній ділянці дороги, яка складає 50 км/год.
В цей же час, в районі електроопори № 282, що розміщена поблизу парку «Перемоги» в м. Запоріжжі, пішоходи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснювали перетин проїзної частини вул. Прибережна автомагістраль, рухаючись поза межами пішохідного переходу, зліва - направо відносно напрямку руху автомобілю під керуванням водія ОСОБА_4 .
Під час руху із перевищенням максимально дозволеної швидкості водій ОСОБА_4 , маючи об'єктивну спроможність виявити зазначених вище пішоходів, діючи в порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме п. 12.4, відповідно до якого «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год», п. 12.9, згідно з яким «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7…», а також п. 12.3, де вказано: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» своєчасних заходів для зменшення швидкості свого руху аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу не застосував, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною кузова свого автомобіля на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці пригоди.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, що кваліфікується за ознаками, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
29 квітня 2024 року, водію ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця ДТП від 28.04.2024, в ході проведення якого зафіксовано слідову інформацію на місці пригоди, а також погодні та дорожні умови, кінцеве положення автомобіля «HondaAccord» реєстраційний номер НОМЕР_1 , його механічні пошкодження, які утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, положення та тілесні ушкодження трупів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 29.04.2024;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 29.04.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.04.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 29.04.2024;
-протоколом обшуку автомобіля «HondaAccord» реєстраційний номер НОМЕР_1 від 29.04.2024;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 :
-може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
-при обранні особистого зобов'язання підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та відсутність дієвого контролю за виконанням підозрюваним такого запобіжного заходу, як особисте зобов'язання, є ризик того, що ОСОБА_4 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-відомості щодо осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, органу досудового розслідування не відомі, що унеможливлює обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистої поруки;
-згідно з п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України загибель двох людей внаслідок пригоди, вказує про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
З урахуванням цього, органом досудового розслідування було досліджено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу та встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Вагомість наявних доказів вини ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому правопорушення є достатньою. Однак, в цей же час, підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце мешкання, офіційно навчається, раніше не засуджений, що на переконання органу досудового розслідування свідчить про наявність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків. Крім того вагомим є і механізм настання ДТП, під час якого (попередньо наявна інформація) контакт як мінімум з одним постраждалим мали й інші транспортні засоби, що залишили місце ДТП і їх причетність та місце перебування наразі встановлюється.
У зв'язку з цим орган досудового слідства просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, адже застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі. Зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту повністю зможе запобігти ризикам, наявним у кримінальному провадженні.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти застосування запобіжного заходу.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Так, встановлено, що 29.04.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК 29.04.2024 о 01 годині 20 хвилин.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Матеріали клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту містять достатню кількість даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частинами 2 та 4 ст. 194 КПК України регламентовано, що суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, має місце проживання, є студентом другого курсу.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що застосування даного виду запобіжного заходу цілком достатнє для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
При цьому, слідчим суддею враховано, що строк досудового розслідування спливає 29.06.2024, а тому строк обрання запобіжного заходу має бути визначений в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки: не відлучатися за межі населеного пункту в якому мешкає без дозволу слідчого, прокурора або суду; цілодобово не відлучатися з місця свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання. Встановити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного до 29 червня 2024 року (включно).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , внесеному у кримінальному провадженні №12024082050000829, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024082050000829, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2024, а саме до 29.06.2024 включно з покладенням на нього обов'язків з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-не відлучатися за межі населеного пункту в якому мешкає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-цілодобово не відлучатися з місця свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання.
Встановити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного до 29 червня 2024 року (включно).
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно.
Строк дії ухвали визначити до 29 червня 2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору, - для відома та виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1