Дата документу 25.04.2024
Справа № 334/2118/24
Провадження № 3/334/1108/24
25 квітня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 85 КУпАП, -
15 лютого 2024 року о 10 годині 35 хвилин громадянин ОСОБА_1 на річці Дніпро, в районіавтопляжу, поблизу човного причалу «Нептун-11» в Дніпровському районі м. Запоріжжя, здійснював протизаконний лов риби з берега забороненим колючим знаряддям лову типу «Тройник» методом багріння. Виловив рибу «Карась сріблястий» у кількості 4 (чотири) екземпляри, загальною вагою 0,655 кг, чим заподяв матеріальної шкоди рибному господарству України на суму 6 324 гривень. Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», підпункт 1 пункту 2, підпункт 8 пункту 1 розділу IV Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Вказані обставини зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення № 000935, від 15 лютого 2024 року.
В судовому засіданні 26.03.2024 року ОСОБА_1 свою вину не визнав в повному обсязі, зазначив, що не застосовував заборонене знаряддя лову «Драч».
Головний державний інспектор Запорізького рибоохоронного патруля ОСОБА_2 надав для огляду в судовому засіданні вилучене знаряддя лову «Драч», просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та зазначив, що його вина доведена повністю належними та допустимими доказами.
В судове засідання 25.04.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про отримання судової повістки в приміщенні суду, причини неявки суду не повідомив, заперечень, заяв не надав у зв'язку з чим, суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про наявність вказаної справи про адміністративне правопорушення на розгляді в судді, дату та час судового засідання, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП виходячи з наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Диспозиція ч.4 ст.85 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.
Як слідує зі змісту ст. 63 Закону України "Про тваринний світ", порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об'єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію; самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ; порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об'єктів тваринного світу; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Підпунктом 1, пункту 2, розділу IV "Правил любительського та спортивного рибальства", забороняється добування (вилов) такими способом багріння.
Підпунктом 8, пункту 1, розділу IV "Правил любительського та спортивного рибальства", забороняється добування (вилов) одинарними з'єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами: протоколом про адміністративне правопорушення № 000935 від 15.02.2024 року з письмовими поясненнями правопорушника; описом майна (знарядь лову), вилученого у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; квитанцією про отримання речей та документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №37 від 20.02.2024 року; актом зважування від 15.02.2024 року; актом випущення водних біоресурсів від 15.02.2024 року; дослідженим в судовому засіданні вилученим знаряддям лову - «Тройник», що повністю спростовує пояснення ОСОБА_1 , які надані в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Дії правопорушника суд кваліфікує за ч. 4 ст. 85 КУпАП, як грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан порушника, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суд дійшов до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 85 ч.4 КУпАП, підлягають конфіскації в доход держави знаряддя лову, які є приватною власністю правопорушника.
Вирішуючи клопотання начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої рибному господарству України, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 40 КУпАП передбачено, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Так, в результаті вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення завдано майнову шкоду державі в сумі 6 324,00 грн., але, з огляду на те, що ст. 40 КУпАП не передбачено відшкодування винним майнової шкоди державі, у задоволені клопотання начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої рибному господарству України, слід відмовити, роз'яснивши право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням.
Керуючись ч.4 ст. 85, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Конфіскувати в дохід держави знаряддя лову «Тройник» - 1 шт., яке вилучено згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 000935 від 15.02.2024 року, та вказане в описі вилучених знарядь лову, яке відповідно до квитанції № 37 від 20.02.2024 року передано для зберігання до Управління державного агентства рибного господарства у Запорізькій області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
У задоволені клопотання начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої рибному господарству України - відмовити, роз'яснивши право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Коломаренко К. А.