Справа № 756/4944/24
Номер провадження № 1-кп/756/1188/24
22 квітня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 16.04.2024 у кримінальному провадженні, яке внесене 02.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № , щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, українку, громадянка України, не заміжня, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
обвинуваченої у вчинені кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1.1. Оболонським районним судом міста Києва на підставі постанови від 09.10.2023 у справі № 756/11913/23 ОСОБА_3 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн 00 коп. Окрім цього, на ОСОБА_3 було покладено обов'язок передбачений ст. 39-1 КУпАП, п. 6, 10 ч. 1 ст. 1, п.4 ч. 1 ст. 24, ч. 6 ст. 28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», зокрема пройти програму для кривдників в Оболонському районному в м. Києві Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, буд. 7-г .
19.10.2023 указане рішення суду набрало законної сили, а 29.11.2023 ОСОБА_3 було вручено рішення суду (постанову), яке набуло законної сили. Окрім того, після вручення рішення суду ОСОБА_3 роз'яснено також і обов'язок щодо проходження відповідно до ст. 39-1 КУпАП програми для кривдників та наслідки не проходження.
Між тим, у невстановлений день та час, але не раніше 29.11.2023, у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на умисне ухилення від проходження програми для кривдників як особи, щодо якої такі заходи застосовані судом. Оскільки з 29.11.2023 ОСОБА_3 жодного разу не звернулась до Оболонського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, буд. 7-г , як і інших соціальних установ для проходження програми для кривдників, застосованої щодо неї судом.
1.2. Отже, ОСОБА_3 учинила кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України, а саме умисне ухилення від проходження корекційної програми для кривдників, щодо якого такі заходи застосовані судом.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. 17.04.2024 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваної ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали кримінального провадження.
2.2. Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
2.3. Відповідно до частин 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
2.4. Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням були встановлені наступні фактичні обставини, що Оболонським районним судом міста Києва на підставі постанови від 09.10.2023 у справі № 756/11913/23 ОСОБА_3 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн 00 коп. Окрім цього, на ОСОБА_3 було покладено обов'язок передбачений ст. 39-1 КУпАП, п. 6, 10 ч. 1 ст. 1, п.4 ч. 1 ст. 24, ч. 6 ст. 28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», зокрема пройти програму для кривдників в Оболонському районному в м. Києві Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, буд. 7-г .
19.10.2023 указане рішення суду набрало законної сили, а 29.11.2023 ОСОБА_3 було вручено рішення суду (постанову), яке набуло законної сили. Окрім того, після вручення рішення суду ОСОБА_3 роз'яснено також і обов'язок щодо проходження відповідно до ст. 39-1 КУпАП програми для кривдників та наслідки не проходження.
Між тим, у невстановлений день та час, але не раніше 29.11.2023, у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на умисне ухилення від проходження програми для кривдників як особи, щодо якої такі заходи застосовані судом. Оскільки з 29.11.2023 ОСОБА_3 жодного разу не звернулась до Оболонського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, буд. 7-г , як і інших соціальних установ для проходження програми для кривдників, застосованої щодо неї судом.
2.5. Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності.
Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.
2.6. Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України - умисне ухилення від проходження корекційної програми для кривдників, щодо якого такі заходи застосовані судом.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3.1. Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
3.2. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавала свою винуватість, співпрацювала з органом досудового розслідування, повністю повідомила обставини події, як і інші обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надала дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_4 уважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття, та закріплена в обвинувальному акті.
4. Мотиви призначення покарання.
4.1. Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
4.2. Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
4.3. З урахуванням викладених обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, наявності обставини, що пом'якшує та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, поведінку обвинуваченої після вчинення інкримінованого кримінального проступку, яка не працює, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, з метою виправлення обвинуваченої, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України.
4.4. Разом з цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України покладає на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також пунктами 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
4.5. Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.
5.2. Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1