Справа №:755/14965/23
Провадження №: 2-др/755/83/24
"01" травня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву позивача про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
29.09.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 02.10.2023 року було відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Рішенням суду від 14.12.2023 року позов задоволений, визнаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
24.04.2024 року через засоби поштового зв'язку позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, а саме - витрати на поштову кореспонденцію при пред'явленні позову до суду: дві квитанції по 18 швейцарських франків та одна на 10 швейцарських франків, що відповідно до офіційного курсі НБУ на 24.04.2024 року становить 1998,41 грн. (46 х 43,4438).
Суд, вивчивши заяву позивача про стягнення судових витрат та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Як вбачається з матеріалів справи, у змісті позовної заяви позивач не ставив питання про стягнення з відповідача жодних судових витрат.
До ухвалення судового рішення у матеріалах справи були відсутні жодні докази понесення позивачем судових витрат.
За наведених обставин, суд задовольняючи позов не здійснював стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат останнього, які пов'язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Поряд із цим, а ні зміст позовної заяви, а ні зміст будь-яких інших матеріалів справи не містять заяви сторони позивача про те, що докази розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
За відсутності такої заяви позивач мав подати докази понесення судових витрат до часу ухвалення у справі рішення та відповідно заявити про їх стягнення з відповідача, однак цієї процесуальної дії сторона позивача не вчинила, при цьому згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У можливості здійснення зазначених процесуальних дій позивач не був обмежений і мав час до ухвалення у справі рішення для подання доказів понесення судових витрат і заявлення про їх стягнення з відповідача або для подання суду заяви у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про те, що докази розміру витрат сторони позивача у зв'язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України чітко визначають можливість здійснення розподілу судових витрат після ухвалення у справі рішення лише у разі якщо до закінчення розгляду справи (ураховуючи, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і відповідно судові дебати не проводились, як і не проводились судові засідання) сторона зробила заяву про подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Ураховуючи, що зміст жодних матеріалів судової справи відповідної заяви не містить, безпідставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, що пов'язані з витратами на поштову кореспонденцію.
Відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявою про здійснення розподілу судових витрат у зв'язку із тим, що у позивача не було жодного процесуального строку для подання доказів понесення судових витрат, який можна було б поновити, оскільки до ухвалення у справі рішення позивач не зробив заяви про те, що докази понесення відповідних судових витрат будуть подані після ухвалення судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 133, 140, 141, 270, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 01.05.2024 року.
Суддя -