Справа №:755/1855/24
Провадження №: 2/755/2307/24
"24" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Гончарука В.П.,
за участю секретаря: Гриценко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд, -
Дніпровським районним судом м.Києва відкрито провадження по вказаній вище цивільній справі.
В ході судового розгляду було встановлено, що відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації , місце проживання відповідача суду не відому.
Позивач в судовому засіданні висловив думку про те, що відповідач може преребувати за межами території України, в зв'язку з чим просив з'ясувати дану обставину та заявив клопотання про витребовування інформації з Державної прикордонної служби України інформації щодо перетину державного кордону України відповідачем ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов всиновку, що відповідно до вимог ст..76 ЦПК України слідує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи .
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також статтею 81 даного Кодексу визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також ч.6,7 даної статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Також статтею 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що заява про витребування доказів підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76,79, 81,86, 222, ЦПК України суд,-
Зобов'язати Державну прикордонну службу України ( м.Київ, вул. Володимирська, буд.26) надати на адресу суду відомості щодо перетину державного кордону України громадянинкою України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 1 січня 2019 р. по даний час.
Ухвалу суду виконати в стислі терміни.
Відповідно до вимог ч.8 ст. 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Суддя: