Справа № 308/7466/24
29 квітня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., ознайомившись з заявою Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання,
Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання в розмірі 30 374,91 грн. та судового збору в сумі 302,80 грн.
Відповідно дочастин 1-4 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу за наступних підстав.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність, відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252, 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Разом з тим, подані матеріали не свідчать про переривання строку позовної давності, зокрема, щодо визнання боржником заборгованості за попередні періоди.
Як вбачається з заяви та доданих до неї документів, заявник просить стягнути з з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 30 374,91 грн. та судовий збір в сумі 302,80 грн. станом на 01.04.2024 року
Заявником надано розрахунок заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з січня 2023 року по березень 2024, з вхідною заборгованістю 24 690,82 грн., відтак суд позбавлений можливості перевірити строки позовної давності, тобто із заяви вбачається спір про право в частині вимог щодо стягнення заборгованості за період, відомості про який відсутні у розрахунку, та суду неможливо встановити за який період нарахована вказана заборгованість.
Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Як встановлено в ч. 5 ст. 165 ЦПК України, з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суду за такою вимогою, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 163, 165, 166 ЦПК України, п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання.
Роз'яснити заявнику його право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів у порядку ст. 354 ЦПК України.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Дергачова