Справа № 308/7873/23
26 квітня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали об'єднаного в одне судове провадження кримінального провадження №12023071030000870, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.05.2023, та №12023071030001152, відомості про яке внесені до ЄРДР від 07.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ст. 126-1 КК України,
встановив:
В провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває об'єднане в одне судове провадження кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного судом щодо обвинуваченого, на шістдесят днів з огляду на обґрунтованість пред'явленого останньому обвинувачення та з врахуванням існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого просила змінити запобіжний захід його підзахисному на більш м'який - дцілодобовий омашній арешт, так як наміру ухилятися від суду її підзахисний не має, тривалий час перебуває під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав позицію адвоката.
Заслухавши вищевказане клопотання та доводи в його обґрунтування, позицію прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За ч. 2 вказаної статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
02.08.2023 судом у кримінальному провадженні №12023071030001152 постановлено ухвалу, якою обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, а саме до 30 вересня 2023 року, з можливістю внесення застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 53680 гривень, який продовжено відповідними ухвалами.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому судом було враховано наступне:
обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ст. 126-1 КК України, яка підтверджується зокрема тим, що зібрані на досудовому розслідуванні докази про обставини інкримінованого такому діяння, знайшли своє достатнє обґрунтування для пред'явлення обвинувачення й скерування обвинувального акту щодо нього до суду;
наявність ризику можливого незаконного впливу обвинуваченого на учасників кримінального провадження, зокрема на потерпілого та свідків, з огляду на те, що обвинуваченому відомі дані про їх місце проживання (перебування), що може призвести до надання ними суду неправдивих показів (в частині свідків, які безпосередньо судом не допитані), або зміни раніше наданих суду показів, і як наслідок спричинить формування у суду викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого, а відтак наявний ризик перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наразі, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує, що встановлені ухвалою суду від 02.08.2023 ризики продовжують існувати, загроза їх настання наявна зокрема з огляду на стадію кримінального провадження, стороною захисту, в свою чергу, не спростована наявність таких, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання вищеописаним ризикам, задля забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити строк застосування щодо такого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, при постановленні ухвали суду від 02.08.2023, виходячи з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, судом визначено заставу як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід 20 у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 53680 гривень, з зазначенням, що така може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем у будь-який момент.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст. 27, 176-178, 194, 314, 331, 369-372, 392 КПК України, суд
постановив:
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24 червня 2024 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму у 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду закордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну).
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків визначити до 24 червня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №12023071030001152.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суд ОСОБА_1