Справа № 307/1710/24
Провадження № 1-кс/307/280/24
про застосування запобіжного заходу
26 квітня 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024071160000358 від 24 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, не одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
До Тячівського районного суду Закарпатської області звернувся старший слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням зпрокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, у кримінальному провадженні за №12024071160000358, відомості про яке 24 квітня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 22 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . Під час проходження військової служби у відповідності до вимог ст. ст. 11, 49, 127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548 - XIV, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551 - XIV, ст. 68 Конституції України, солдат ОСОБА_5 , зобов'язаний захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України; свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги; віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; повинен постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язаний завжди пам'ятати, що за його поведінкою, як військовослужбовця судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України, в цілому.
Однак, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, у порушення норм ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16, 33, 34, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи поза місцем несення служби, 24 квітня 2024 року близько 16 години 00 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_3 , діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті незаконно заволодіти транспортним засобом право на керування яким у ОСОБА_5 , було відсутнє, всупереч волі власника, шляхом вільного доступу, проник до салону автомобіля марки «ЗАЗ LANOS», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та який на той час був припаркований на узбіччі по АДРЕСА_3 , та скориставшись тим, що ключ від автомобіля знаходився в замку запалювання, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, поїхавши з місця події в АДРЕСА_1 , де і був затриманий.
Беручи до уваги вищевикладене, встановлена достатність доказів для підозри громадянина ОСОБА_5 у незаконному заволодінні транспортним засобом.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодіння транспортним засобом.
24 квітня 2024 року о 20 годині 55 хвилин ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24 квітня 2024 року старшим слідчим слідчого відділення Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4 складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: протоколах огляду місця події від 24 квітня 2024 року, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколах допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших матеріалах кримінального провадження.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, за яке Законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що: ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, адже після вчинення злочину він покинув місце події, і лише завдяки діям сторонніх осіб був зупинений; крім того, солдат ОСОБА_5 рахується таким, що самовільно залишив місце несення служби - військову частину НОМЕР_3 . Так, ОСОБА_5 розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним злочин може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінуються ОСОБА_5 є нетяжким і передбачає можливість призначення покарання останньому у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, відтак вказаний факт, а також у зв'язку із тим, що в умовах прямої збройної агресії російської федерації через ведення бойових дій на певній території України, деякі правоохоронні та контролюючі органи втратили можливість здійснювати свої функції визначені Законом, що в разі обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, надасть останньому змогу, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, переховуватись від суду на тимчасово непідконтрольній України території чи незаконно перетнути державний кордон України до вищевказаних країн Європейського Союзу, поза пунктом пропуску. Крім того, ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні, які є його односельчанами, знайомими, з метою зміни ними показань на його користь, асаме на потерпілу ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 з метою дачі ними завідомо неправдивих показів чи зміни раніше наданих показів, так як їх покази лягли в основу підозри ОСОБА_5 , чинити на них психологічний тиск чи вмовлянням чи обіцянками схиляти до зміни або до того, щоб вони відмовився від своїх показів, або схилити їх до дачі неправдивих показань про обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Окрім того, враховуючи, що досудове розслідування ще триває, а відтак ОСОБА_5 може впливати на ще невстановлених та не допитаних про обставини кримінального правопорушення свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Також ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, перешкодити явці свідків до органу досудового розслідування та в суд, для проведення слідчих дій та дачі показів. ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_5 є спеціальним суб'єктом кримінального правопорушення - військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення, пов'язаного з ухиленням від проходження військової служби та/або пов'язаного із виконанням ним обов'язків військової служби.
Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 ,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України. ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, розуміючи, яке покарання йому загрожує, зможе ухилятися від органів досудового розслідування та суду. Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, продовжують об'єктивно існувати, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, просить застосувати до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави у розмірі від 1 до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, строком на шістдесят днів.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з викладених у ньому обставин та просили клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за ч. 1 ст. 289 КК України, відомості про яке 24 квітня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000358.
ОСОБА_5 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 25 квітня 2024 року, яке вручено підозрюваному - 25 квітня 2024 року), санкція якого передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
У відповідності до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає встановленими наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчать наступні докази: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_11 , а також інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Наведені вище матеріали кримінального провадження з достатньою імовірністю підтверджують суду існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України").
А відтак, вимоги ст. ст. 177, 178 КПК України, передбачають, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину повинна бути підтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.
Крім того, щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк за ч.1 ст. 289 КК України і за матеріалами кримінального провадження підозра ОСОБА_5 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Разом з цим, із досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання, вбачається, що ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має постійне місце проживання.
Відтак, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що прокурором та слідчим в обґрунтування клопотання зазначено ризик, щодо можливості ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, але зазначений ризик необґрунтований, а базуються на припущеннях, а тому не може бути прийнятий судом при обранні виняткового запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 ..
Однак, відповідно до вимог п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Тобто в даному випадку, крім доведеності прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурором має бути доведено, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, суду, перешкоджав кримінальному провадженню, йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
В даному випадку, встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, не судимий, даних про переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, суду, перешкоджання кримінальному провадженню, прокурором слідчому судді не надано, а також відсутня інформація про повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відтак, зазначені ризики необґрунтовані, а базуються на припущеннях, а тому не можуть бути прийняті судом при обранні виняткового запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
А отже, наявні перешкоди для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного.
Тобто, прокурор в судовому засіданні довів обставини, передбачені п.1, п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України та п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, однак враховуючи те, що прокурором не доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню, що йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, який в силу ст. 89 КК України є не судимим, наявність перешкод до застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу підозрюваного, тому до підозрюваного застосовується більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою, у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це;
- цілодобово не залишати місце постійного проживання будинок АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 24 червня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції після її оголошення.
Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_5 , направити до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_6 , після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1