Справа № 307/117/24
Провадження №1-кп/307/7/24
про продовження строку тримання під вартою
30 квітня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2023 року за №12023078160000284 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 317 КК України,
В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2023 року за №12023078160000284 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 317 КК України.
Ухвалою суду від 05 березня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 травня 2024 року із визначеним розміром застави.
29 квітня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання мотивувала тим, що наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього більш м'які зобов'язання. Метою застосування запобіжного заходу в даному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду. Також, останній може незаконно впливати на свідків, потерпілих, які є неповнолітніми, у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, у зв'язку з чим вбачається необхідність у продовженні щодо нього раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, та за вчинення яких йому загрожує максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до 12 років, тому він, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на неповнолітніх потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та переховуватися від суду, так як потерпіла та свідки судом не допитані, речові докази не досліджені. Крім того, він є раніше судимим і знову вчинив новий злочин під час випробувального терміну. Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються ОСОБА_4 вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується, він позбавляє можливості обвинуваченого перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від суду, продовжити вчиняти нові злочини, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження, тому наявна необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підтримала.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити. Крім того, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
В судове засідання не з'явилися неповнолітні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх законні представники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 згідно поданих заяв просили проводити судовий розгляд без їх участі.
Вислухавши думку учасників судового провадження, з'ясувавши обставини заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави строком на 60 днів до 19 січня 2024 року включно. Вказаний запобіжний захід періодично продовжувався судом.
05 березня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави на строк до 03 травня 2024 року.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи чи джерела доходів, є неодруженим, на утриманні дітей чи інших осіб не має, раніше судимий. Суд не володіє жодними належними доказами на підтвердження міцності його соціальних зв'язків. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду не надано.
Натомість, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні, тяжких та особливо тяжкого злочину, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду.
У межах зазначеного кримінального провадження свідки та потерпілі ще не допитані. Таким чином, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від суду, матиме змогу вплинути на свідків та потерпілих.
Також судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання вказаним ризикам, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Продовжуючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд визначає обвинуваченому розмір застави.
При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_4 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, а тому вважає доцільним та співмірним визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 331, 371, 372 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 год. 00 хв. 28 червня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (дві сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на наступний рахунок: отримувач коштів ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; розрахунковий рахунок UA198201720355209001000018501; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти суд, у провадженні якого знаходиться справа про зміну місця свого проживання.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1