Справа № 307/1660/24
Провадження № 2-о/307/45/24
про відмову у відкритті провадження у справі
30 квітня 2024 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області західного міжрегіонального управління юстиції, про встановлення факту родинних відносин,
встановила :
ОСОБА_1 в порядку окремого провадження подав до суду заяву про встановлення факту родинних відносин у якій просив встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є його, заявника, батьком.
В обґрунтування заяви посилався на те, що при реєстрації його народження в актовому записі в графі «батько» з невідомих причин записаний ОСОБА_3 , хоча згідно реєстраційних та паспортних даних його батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження та паспортом громадянина України.
Його батько пояснює такі розбіжності тим, що він народився коли Закарпаття було у складі Угорщини. Згодом, коли Закарпаття увійшло до складу УРСР його почали називати не ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як в перекладі з угорської на українську мову, що в ті часи було загальноприйнятим для області.
У 1986 році його, заявника, батька нагородили орденом «Знак Пошани», який було видано на ім'я ОСОБА_3 , і коли постало питання про надбавку до пенсії він звернувся до Тячівського районного суду про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.03.2002 року, був вставлений факт, що орденська книжка належить ОСОБА_2 . Вважає, що саме із цих причин в заяві про реєстрацію про народження батько записаний ОСОБА_3 , а працівники ДРАЦС не звернули на цей факт належної уваги.
У зв'язку із тим, що постало питання підтвердження того факту, що ОСОБА_2 є його батьком, перешкодою як для його прав так і для прав його батька та його, заявника, дітей, вирішив звернутися до суду із вказаною заявою.
Крім цього, його батько ОСОБА_2 людина похилого віку, і не має змоги ходити в державні установи для виправлення помилки.
Вивчивши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи
про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності відсутності неоспорюваних прав.
В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений
чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Тобто, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, щодо внесення виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право.
Як вбачається із заяви батько заявника - ОСОБА_2 є живим.
У даному випадку підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин.
Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки (наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, тощо).
Разом з тим, до розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити своє право в майбутньому.
Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту родинних відносин заявнику необхідно у майбутньому.
У той же час з матеріалів справи факт звернення заявника до будь-яких державних органів чи установ з приводу необхідності прийняття рішень, що стосуються його прав чи прав батька у зв'язку з розбіжністю у написанні імені та по батькові батька заявника в свідоцтві про народження не вбачається, а отже відсутнє підтвердження порушення прав чи інтересів заявника на момент звернення до суду з даною заявою.
Відповідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження по даній справі.
Керуючись ст. ст. 186, 258-261, 293, 315, 318 ЦПК України,
постановила:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління юстиції, про встановлення факту родинних відносин.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Л. Р. Сас