Номер провадження 2/754/2570/24
Справа №754/3219/24
Іменем України
23 квітня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Париста А.С.
за участі: відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (місто Київ, вул.. І Федорова, 32А) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про відшкодування шкоди. Ціна позову - 72739,45 гривні.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
11 листопада 2022 року між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР 211982033, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «Mini COOPER» державний номерний знак НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за даним Полісом страхування - 160 000,00 грн. та франшиза - 0 грн. Строк дії договору - 26.11.2022р. 25.11.2023р.
Як вбачається з Постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року 21.04.2023р. о 22:45 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Київ по пр. Червоної Калини, 37, не врахував дорожньої обстановки, не вжив заходів задля об'їзду перешкоди, які об'єктивно, спроможний був вжити та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Кіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобілем марки «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. 21.04.2023р. о 22:48 год., Відповідач керував автомобілем, марки «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Київ по пр. Червоної Калини, 37, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», на місці зупинки, за згодою водія, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Результат огляду - 1.58%. У зв'язку з чим Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи те, що автомобіль «Mini COOPER» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував Відповідач на момент ДТП, був забезпеченим у Позивача транспортним засобом за Полісом страхування № ЕР-211982033 від 11.11.2022р., то Позивач прийняв на себе майнову відповідальність за протиправні дії Відповідача і здійснив виплату страхового відшкодування за механічні пошкодження автомобіля «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_3 , у загальному розмірі 72 739,45 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 54030 від 12.06.2023р.
Згідно Калькуляції №ДКЦВ- 28616 від 28 квітня 2023 року та протоколу-узгодження від 01 травня 2023 року вартість матеріального збитку складає 72 739,45 грн.
З огляду на зазначені обставини, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу виплачене страхове відшкодування (в порядку регресу) у розмірі 72 739,45 грн.
13 червня 2023 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 48320 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак останній залишив її без задоволення.
Посилаючись на викладені обставини справи, Позивач просить суд: стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» суму страхового відшкодування в розмірі 72 739 гривень 45 копійок та судовий збір в розмірі 3028 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Представником позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Вимоги позову підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово сторін, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, з урахуванням заперечень відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За вимогами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, 11 листопада 2022 року між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР 211982033, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «Mini COOPER» державний номерний знак НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за даним Полісом страхування - 160 000,00 грн. та франшиза - 0 грн. Строк дії договору - 26.11.2022р. 25.11.2023р.
21.04.2023р. о 22 год. 45 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Київ по пр. Червоної Калини, 37, не врахував дорожньої обстановки, не вжив заходів задля об'їзду перешкоди, які об'єктивно, спроможний був вжити та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Кіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобілем марки «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
21.04.2023р. о 22 год. 48 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Київ по пр. Червоної Калини, 37, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», на місці зупинки, за згодою водія, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Результат огляду - 1.58%.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року по справі №754/5980/23 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили.
26.04.2023 року водій автомобіля марки «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія « УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок заподіяної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 21 квітня 2023 року.
Протоколом (Актом) огляду колісного транспортного засобу 22С/04/23 від 26.04.2023 року зафіксовані пошкодження транспортного засобумарки «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_3 .
Згідно калькуляції №ДКЦВ - 28616 від 28.04.2023 року та протоколу-узгодження від 01 травня 2023 року вартість матеріального збитку складає 72 739,45 грн.
Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 72739,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 54030 від 12.06.2023року.
13 червня 2023 року ПАТ «Страхова компанія «УСГ» на адресу ОСОБА_1 направив претензію № 48320 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів
Згідно ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого поряд,у огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Тому відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України та ст. 38 даного Закону після проведення виплати у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки відповідач в даному випадку несе відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду.
На підставі наведеного вище, беручи до уваги те, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування за водія транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, те, що відповідач в добровільному порядку не повертає сплачені позивачем кошти та визнання ним цього факту суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.
На підставі вищевикладеного та ст.ст.1166,1187,1191 ЦК України,Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПКУкраїни, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (місто Київ, вул.. І Федорова, 32А, ЄДРПОУ 30859524 ) суму страхового відшкодування в розмірі 72739 гривень 45 копійок та судовий збір в розмірі 3028 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: