ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №2-675/10
06 жовтня 2010 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Дем'янченка С.М. при секретарі Гришко М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення заборгованості по одноразовій компенсації та виплат по щорічній допомоги на оздоровлення відповідно до закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області, про визнання бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області в частині не нарахування та невиплати позивачу одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом другої групи у розмірі 36195 грн.60 коп., та щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3600 грн.
З позову вбачається, що ОСОБА_1 являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1- ї категорії, інвалідом другої групи , захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено виплата одноразової грошової компенсації учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і яка виплачується в розмірі : інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності .
Позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області про нарахування та виплату одноразової компенсації в розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , на що отримав відповідь з двох установ про те, що дана виплата йому нарахована згідно розпорядження від 14.05.2009 року управління праці та соціального захисту населення відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836”Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 284, 40 грн. З даною відповіддю він не погоджується, вважає її неправомірною.
Позивач прохає суд стягнути з управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 3600 грн. за період за 2009 рік та одноразову компенсацію за інвалідність другої групи в сумі 36195 грн.60 коп.
В судове засідання позивач та представники відповідачів не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд вирішив за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом установлено, що позивач являється інвалідом ІІ групи з 19.05.2009 року, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим має право на отримання одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі, що обраховується від розміру мінімальної заробітної плати. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чого не виконує відповідач управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області.
Відповідно до ч.4 ст.48 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України №230/96-ВР від 06.06.1996р. передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи, дітям-інвалідам- чотири мінімальні заробітні плати, інвалідам другої групи-у розмірі п”яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
605 грн.
625 грн.
630 грн.
650 грн.
669 грн. 01.01.2009 - 31.03.2009
01.04.2009 - 30.06.2009
01.07.2009 - 30.09.2009
01.10.2009 - 30.11.2009
з 01.12.2009р. Закон України № 835-VI від 26.12.2008р. “Про Державний бюджет України на 2009 рік"
Як вбачається з заперечення відповідача, позивачу нарахована та і виплачена щорічна допомога на оздоровлення на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» у розмірі, передбаченому постановою КМУ «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12.07.2005р. №562 (а саме 120,00грн.), при цьому дана допомога була нарахована та виплачена у 2009 році листопаді місяці (ця обставина підтверджується інформацією щодо строків виплати допомоги).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
У відповідності до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України в 2006 році доповнила Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Окрім того, делегуючи повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку проведення таких виплат Верховна Рада України зазначеним законом не надавала йому право змінювати розмір в сторону зменшення передбачених законом виплат. Так, зокрема, відповідно до ст. 67 вказаного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
З огляду на наведене, посилання відповідачів на постанови КМУ від 26.07.1996р. №836 та від 12.07.2005р. №562, згідно яких позивачу виплачувалася допомога на оздоровлення, суд до уваги не приймає, виходячи у т.ч. як із того, що, у даних постановах, усупереч положенням ст.48 Закону №796-ХІІ, Кабінет Міністрів України встановив розміри щорічної допомоги на оздоровлення, які не відповідають розмірам, встановленим спеціальним Законом, так і з загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами.
Вказані Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному спорі застосуванню підлягає ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 та від 12.07.2005 р. №562.
Отже, позивач мав право на отримання в 2009 році щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, встановлених Законами України про Державний бюджет на відповідні роки .
Частиною 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту громадян.
Згідно п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. №936, виплата компенсацій та допомог провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян...
Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області належним відповідачем щодо вимог позивача про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за період 2005 року по 2009рік, передбачену ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання взятих нею на себе зобов'язань.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на отримання разової грошової допомоги у розмірі, встановленому ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в 2009 році, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними і підлягають задоволенню.
Позовна вимога щодо нарахування та виплати недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення у визначеній позивачем грошовій сумі задоволенню не підлягає, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,64 Конституції України, ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України,
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області на користь ОСОБА_1 за 2009 рік одноразову грошову компенсацію в сумі 45 мінімальних заробітних плат, як інваліду 2 групи по захворюванню пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням виплаченого, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленому законом станом на день її виплати та невиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Як особі, віднесеній до 1 категорії учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, з урахуванням виплачених сум на оздоровлення.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області на користь ОСОБА_1 оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -