Копія Справа № 2-207/10
14 жовтня 2010 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі
головуючого судді Лисенко Н.В.
при секретарі Валенко Р.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області в залі суду цивільну справу за позовом начальника Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго», що діє за довіреністю Великобагачанського комбінату комунальних підприємств ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 6466 грн. 59 коп., -
Начальник обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» ОСОБА_2, що діє за довіреністю Великобагачанського комбінату комунальних підприємств, звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 6466 грн. 59 коп.( а.с.2).
З позову вбачається, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , зареєстровані як абоненти на послуги теплопостачання, мають розрахункову книжку № НОМЕР_1. Між підприємством «Миргородтеплоенерго», яке є виробником послуги теплопостачання, і Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств ( виконавцем послуг) було укладено договір № 3 про забезпечення населення тепловою енергією від 06.10.2004 року. Відповідно до п. 2.1.6. договору «Миргородтеплоенерго» надано право звертатися до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості за теплову енергію зі споживачів сел. Велика Багачка на підставі довіреності, виданої Великобагачанським ККП. Станом на 01.03.2010 року відповідачі заборгували «Миргородтеплоенерго» за отримані послуги 6466 грн.59 коп. за період з 01.06.2004 року по 01.03.2010 року.
30.09.2010 року представник позивача ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності, виданої в порядку передоручення, уточнила позовні вимоги вказавши, що Великобагачанський комбінат комунальних підприємств є позивачем по справі, а представники ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» діють по даній справі від імені комбінату комунальних підприємств за довіреністю. Позивач згідно п. 4.1 договору передав «Миргородтеплоенгерго» право на проведення розрахунків та нарахування за спожиту теплову енергію в житлових будинках безпосередньо з споживачами. Заборгованість відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_7 по справі станом на 01.03.2010 року становить 6466 грн. 59 коп.( а.с. 165).
Представниками позивача надавалися письмові пояснення по справі ( а.с.а.с.49,73-74, 99,100).
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримала і суду пояснила, що ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» є виробником послуг теплопостачання. Згідно договору воно надавало послуги з теплопостачання Великобагачанському комбінату комунальних підприємств як житлово-експлуатаційною організацією про забезпечення населення тепловою енергією від 06.10.2004 року. Розрахункові книжки відповідачам були виписані на обох з одним номером - НОМЕР_1 і направлені по пошті, це підтверджує те, що відповідач ОСОБА_4 здійснювала декілька разів плату за використану теплову енергію по розрахунковій книжці, яка їй була видана. Заяв про відключення від централізованого опалення ні до Великобагачанського комбінату комунальних підприємств, ні до «Миргородтеплоенерго» не надходило, відключення окремої квартири можливо лише при встановленні в встановленому законом порядку автономного опалення. . Відповідачі є спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину, і здійснюють управління спадковим майном. Твердження про те, що вони в квартирі не проживали по причині спору між ними не має значення для здійснення оплати, оскільки послуги теплопостачання ним надавалися. Просила стягнути з відповідачів солідарно 6466 грн. 59 коп. на користь ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго».
В судове засідання 14 жовтня 2010 року представник позивача ОСОБА_6 не з'явилася, позовні вимоги підтримала, до суду подала заяву про розгляд справи в її відсутність. Представник Великобагачанського комбінату комунальних підприємств Турченко Ю.В позов підтримав і суду пояснив, що дійсно Великобагачанський комбінат комунальних підприємств як виконавець послуг повинний був укладати договір з споживачами, але ці договори не були укладені, споживачам послуг видавалися ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» розрахункові книжки, розрахунки споживачами проводилися безпосередньо з ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», це передбачено договором. Ніяких заяв про припинення постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 до них не надходило, це багатоквартирний будинок з централізованим опаленням. Послуги відповідачам надавалися поряд з іншими мешканцями будинку. Просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі по справі до суду подали письмові заперечення ( а.с.а.с.46, 176).
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, суду пояснила, що вона дійсно прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року матері ОСОБА_9, на час смерті заборгованості за послуги теплопостачання не було. Спадщину після смерті матері крім неї прийняла також сестра ОСОБА_4, у них виник спір про користування квартирою, вона не може найти спільної мови з сестрою щодо оформлення спадщини, ключі від квартири у неї., але в квартирі ніхто після смерті матері не проживав і не користувався опаленням, вони спадщину не оформили, отже і підстав для стягнення з них за опалення квартири не має. В запереченнях на позов
( а.с. 176) ОСОБА_3 вказує, що в справі відсутні будь-які докази, що вказують розмір її частки в квартирі, позивач безпідставно виходив з позиції п'ятдесят відсотків, вважає, що має право на більшу частку квартири, бо доглядала хвору матір, позивач не довів належним чином обставини, на які посилається, тому суд повинен відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, суду пояснила, що через неузгодженість з сестрою не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_9, сплату нею 425 грн. 43 коп. пояснює тим, що з неї це вимагали працівники «Миргородтеплоенерго», вважає, що вона не є власником квартири, у неї немає ключів від неї і вона не повинна сплачувати за опалення даної квартири. До суду з приводу поділу спадкового майна ні вона, ні її сестра ОСОБА_3 не зверталися. Договір на теплопостачання з нею не укладався. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В запереченнях на позов ( а.с. 46) вказує, що вона не являється належним відповідачем, оскільки не є власником квартири і ніяких договорів з позивачем на отримання послуг не укладала. Згідно п. 2 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною і юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин є нікчемним, якщо сторони не додержалися обов'язкової письмової форми правочину при його вчиненні . Крім того позивачем не надано жодного доказу щодо обґрунтованості застосованих тарифів.
Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_10 підтримав подані заперечення по позов і просив відмовити в задоволенні позовних вимог враховуючи, що ОСОБА_4 не є належним відповідачем, оскільки вона не власниця квартири або її частини, договір на теплопостачання з ОСОБА_4 не укладався, доказів на підтвердження обґрунтованості тарифів в частині оприлюднення в друкованих засобах масової інформації повністю не надано. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши думку осіб, які беруть участь в справі , приходить до висновку, що позов Великобагачанського комбінату комунальних підприємств з поданими уточненнями підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Особа, яка бере участь в справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 06.12.1993 року належала на праві приватної сумісної власності ОСОБА_11 та ОСОБА_9 Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_11 свідоцтво про право на спадщину за законом на1/2 частину приватизованої квартири АДРЕСА_1 отримала ОСОБА_9 ( а.с. 24), отже, на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.23) їй повністю належала ця квартира. Заборгованості станом на 01.06.2004 року по оплаті за теплопостачання у ОСОБА_9 не було.
АДРЕСА_1 обладнаний системою централізованого опалення, що не заперечується сторонами.
Між обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Миргородтеплоенерго», яке є виробником послуги теплопостачання, та Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств було укладено договір як між підприємством теплових мереж та житлово - експлуатаційною організацією про забезпечення населення тепловою енергією (а.с.а.с. 8-10 ). Довіреністю Великобагачанського комбінату комунальних підприємств, на підставі п.2.1.6 вказаного договору, доручено директору Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» Подліпному А.О. звертатись до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості за теплову енергію з мешканців сел. Велика Багачка, які є споживачами послуг теплопостачання ( а.с. 11 ).
В особовому рахунку ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» НОМЕР_1 відповідачі зареєстровані як абоненти послуг теплопостачання з 2007 року, до 2007 року абонентом записана померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9
З повідомлення Великобагачанської державної нотаріальної контори № 01-14/228 від 05.06.2010 року вбачається, що до Великобагачанської державної нотаріальної контори надійшли заяви про прийняття спадщини по закону згідно ст. 1261 ЦК України від імені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Заяв про відмову від прийняття спадщини і претензій кредиторів не надходило. Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям не видавалося
( а.с. 35).
Відповідач ОСОБА_4 звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті матері 30.06.2004 року ( а.с. 36), ОСОБА_3 - 14.07.2004 року( а.с. 37), тобто обидві позивачки звернулися з заявами про прийняття спадщини вчасно, в встановлений законом шестимісячний строк.
Ті обставини, що обидва відповідача є рідними дочками померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 підтверджується їх заявами про прийняття спадщини і визнаються ними.
З пояснень відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 також вбачається, що інших спадкоємців першої черги у померлої немає, на час смерті вона проживала сама. Про смерть матері вони ні Великобагачанський комбінат комунальних підприємств, ні «Миргородтеплоенерго» не повідомляли. Ключі і документи на цю квартиру знаходяться у позивача ОСОБА_3 Відразу після відкриття спадщини між сестрами виник спір щодо користування даною квартирою, ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 свідоцтв про право на спадщину не отримали, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину відповідачам нотаріусом не видавалися, до суду з позовами про вирішення спору щодо спірної квартири не зверталися, заяв ні Великобагачанському комбінату комунальних підприємств, ні ОКВПВКГ «Миргородтеплоенерго» про відключення квартири від централізованого опалення та встановлення автономного опалення не подавали. ОСОБА_3 з дня смерті матері взагалі не сплачувала витрати за опалення, а ОСОБА_4 сплатила 425 грн. 43 коп.
Оплата 425 грн. 43 коп. поряд з поясненнями сторін, довідкою про нарахування і проплату за опалення за час з червня 2004 року по 01.03.2010 року по АДРЕСА_1( а.с.а.с. 5-6), витягами з особового рахунку
( а.с.а.с. 168-173), підтверджена копіями документів про оплату ( а.с.а.с. 50-52), що свідчить про визнання позову в частині необхідності проводити оплату за опалення. Наявність в справі повідомлень про сплату за опалення (а.с. 50), що є сторінками розрахункової книжки по особовому рахунку НОМЕР_1 підтверджує наявність у ОСОБА_4 розрахункової книжки. Позивач ОСОБА_3 також не заперечує, що її неодноразово викликали працівники ОКВПВКГ «Миргородтеплоенерго» з приводу оплати за опалення.
З повідомлення ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» вбачається, що розрахункові книжки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були надіслані з однаковим особовим рахунком № НОМЕР_1 по пошті за місцем проживання ( а.с. 166).
Той факт, що теплопостачання в спірну квартиру здійснюється і ніяких заяв про припинення послуг теплопостачання не надходило підтверджується довідкою комбінату комунальних підприємств ( а.с. 39) і не заперечується відповідачами.
Відповідно до діючого законодавства відключення споживачів від мереж централізованого опалення здійснюються в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідачами питання про відключення квартири від мережі централізованого опалення в встановленому порядку не вирішувалося.
Правильність застосування тарифів на теплопостачання (опалення) підтверджено наданими представниками позивача суду документами ( а.с.а.с. 78-95) і не спростовано відповідачами.
Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає в день відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 є згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцями
першої черги за законом. Цю обставину вони обидві вказують в заяві про прийняття спадщини і це ніким не оспорюється.
На підставі до ч. 1 ст. 1267 ЦК України « частки у спадщині кожного з спадкоємців за законом є рівними».
Підстав для збільшення частки одного з спадкоємців з тих підстав, що хтось зі спадкоємців здійснював догляд за матір'ю перед смертю законом не передбачено. Угоди з цих питань сторони не досягли, з часу відкриття спадщини минуло шість років. Вирішуючи питання про порядок стягнення заборгованості за послуги теплопостачання (опалення) з відповідачів суд виходить з того, що відшкодовувати її відповідачі повинні в рівних частках, а не солідарно як просить позивач.
Посилання на те, що оплата не здійснювалася в зв'язку з тим, що спадкоємці не отримали свідоцтв про право на спадщину, а отже не є власниками, не може бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України «незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини». Отже, відсутність свідоцтва про право на спадщину перешкоджає лише розпорядженню нерухомим майном, бо воно у спадкоємця виникає з часу державної реєстрації, а не перешкоджає володінню та користуванню ним, бо відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Строк отримання свідоцтва про право на спадщину після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини законом не обмежений, але відповідно до ст. 1297 ЦК України на спадкоємця, який прийняв спадщину, покладено обов'язок звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Цей обов'язок відповідачі не виконали. Перешкод до отримання свідоцтва про право на спадщину, крім спору між відповідачами, судом не встановлено.
Суд приймає до уваги пояснення представників позивача про те, що без встановлення власником з дотриманням передбаченого порядку автономної системи опалення даної квартири припинити теплопостачання в цьому багатоквартирному будинку неможливо.
Померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 по травень місяць 2004 року включно здійснювалася оплата за послуги теплопостачання, що підтверджується довідкою ( а.с.а.с. 5-6) та витягами з особового рахунку №НОМЕР_1, наданими ОКВПВКГ «Миргородтеплоенерго».
Під час розгляду справи по суті встановлено, що відносини між сторонами письмовим договором не врегульовані, позивачем Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств не виконані умови договору про забезпечення населення тепловою енергією від 6 жовтня 2004 року п. 3.2.12 щодо укладення договорів теплопостачання з мешканцями будинків (а.с.а.с.8-10).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
В ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що обов'язок з укладання договору на надання житлово-комунальних послуг покладається саме на споживача.
Послуги щодо опалення жилого будинку АДРЕСА_1 з червня 2004 року по 1.03.2010 року були надані, що підтверджено позивачем, отже із дій осіб виникли цивільні права і обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Відповідачі не довели суду, що опалення квартири не проводилося або проводилося неналежним чином, прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_9, відповідачі зобов'язані самі утримувати спадкове майно, отже згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язані проводити оплату за теплову енергію за встановленими тарифами. Цим же законом ( ст. 32) встановлена щомісячна оплата житлово-комунальних послуг. В ст. 68 ЖК України також зазначено, що плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем ( а.с.а.с.5-6) за спожиту теплову енергію за час з червня 2004 року по 01.03.2010 в сумі 6466 ( шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 59 коп., і приходить до висновку, що з них з ОСОБА_3 підлягає стягненню 3446 грн.01 коп. грн., з ОСОБА_4 - 3020 грн. 58 коп.., враховуючи сплату нею за цей час 425 грн. 43 коп.
Заяв про застосування строків позовної давності сторони не заявляли, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України « позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення», отже суд не вбачає підстав для вирішення питання про застосування строків давності.
Суд вважає Великобагачанський комбінат комунальних підприємств належним позивачем по справі, оскільки він є виконавцем послуг теплопостачання, який здійснював теплопостачання поряд з іншими в будинок АДРЕСА_1 Визнання його на початку розгляду справи по суті третьої особою
(а.с.55) суперечило нормам діючого законодавства, оскільки первісний позов було пред'явлено на підставі договору ( а.с. 8, п 2.1.6 ) та довіреності Великобагачанського комбінату комунальних підприємств ( а.с. 11). В той же час вимоги позивача про стягнення заборгованості на рахунок ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» відповідають п.п. 4.1-4,3 зазначеного договору ( а.с. 9) і є правомірними.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь Якої укладено рішення, суд присуджує з другої з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.67,68 ЖК України, ст.ст. 11,267,322, 525, 526, 611,1223,1261,1267,1296 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10,11,60,79,81,88, 212-215 ЦПК України, суд ,-
1. Позов Великобагачанського комбінату комунальних підприємств, уточнений в судовому засіданні, про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 6466 грн. 59 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер суду невідомий, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер суду невідомий, мешканців АДРЕСА_3, на користь обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» (37600, м. Миргород, пров. Луговий, 11), р/р 26004054503048 в ПРУ КБ «Приватбанк» МФО 331401, код 25682207, заборгованість станом на 01.03.2010 року за спожиту теплову енергію в сумі 6466 ( шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 59 коп., з них з ОСОБА_3 3446 грн.01 коп. грн., з ОСОБА_4 - 3020 грн. 58 коп..
3. Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер суду невідомий, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканців АДРЕСА_3, на користь обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» (37600, м. Миргород, пров. Луговий, 11), р/р 26004054503048 в ПРУ КБ «Приватбанк» МФО 331401, код 25682207, сплачені судові витрати в розмірі 30 (тридцять) грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), по 15 грн. з кожного та судовий збір в сумі 64 грн. 66 коп. на користь держави, з них з ОСОБА_3 34 грн. 46 коп., а з ОСОБА_4 - 30 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області подається протягом десяти днів після його проголошення . Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час розгляду справи, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя - підпис
Копія вірна Заст. голови суду Секретар
Повний текст рішення виготовлений 19 жовтня 2010 року.