233 № 233/1230/24
24 квітня 2024 року Слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка, Донецької області клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000081 від 27.02.2024 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 22 вересня 2020 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт (покарання не відбуто),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000081 від 27.02.2024, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може спробувати: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищіти, сховати речі та документі, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
27 лютого 2024 року о 22 годині 18 хвилин на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та 28 лютого 2024 року о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та вручено копію повідомлення про підозру та пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2024 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з правом внесення застави.
22 квітня 2024 року постановою керівника Костянтинівської окружної прокуратури строк досудового розслідування було продовжено до 3-х місяців тобто до 27 травня 2024 року.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному ОСОБА_5 23 квітня 2024 року, що підтверджується розпискою останнього.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та продовжити відносно ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування до 27 травня 2024 року, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та неможливо закінчити розслідування з об'єктивних причин.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати йому більш м'який запобіжний захід, такий як домашній арешт, або зменшити розмір застави.
Захисник ОСОБА_4 вважала не доцільним застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу через необґрунтованість ризиків, вказаних у клопотанні, та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відмовивши у задоволенні клопотання прокурора.
Вислухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2024 у ОСОБА_5 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22.12.2006 (зі змінами) та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 (зі змінами), виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин шляхом розміщення так званих «закладок», задля особистого збагачення за рахунок своєї неправомірної діяльності.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день, приблизно о 14 годині 51 хвилину, знаходячись на території м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, ОСОБА_5 , використовуючи міжнародну комп'ютерну мережу Інтернет, за допомогою месенджера «Telegram» - телеграм каналу «ІНФОРМАЦІЯ_5 », який встановлено на його мобільному телефоні марки Xiaоmi модель Redmi 12, imei: НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 , у невстановленої особи замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з метою подальшого її збуту на території АДРЕСА_2 .
Після чого, невстановленою в ході досудового розслідування особою, на ділянці місцевості з координатами: широта: 48.505915, довгота: 37.692481, у дереві, біля перехрестя вулиць АДРЕСА_3 , залишено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та про вказане місце повідомлено ОСОБА_5 шляхом відправлення фотознімку місцевості із зазначенням вищевказаних координат та кількості розфасованої особливо небезпечної психотропної речовини через телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який встановлено на належному ОСОБА_5 мобільному телефоні.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, ОСОБА_5 24.02.2024, приблизно о 17 годині 40 хвилини, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, виявлену при вищевказаних обставинах особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), переніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де почав умисно зберігати її у шафі з метою збуту.
27.02.2024 приблизно о 17 годині 14 хвилин, більш точного часу вході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_5 в телефонній розмові звернувся до водія таксі ОСОБА_7 , якого попрохав відвезти до магазина « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по АДРЕСА_3 , де планував з метою особистого збагачення, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» здійснити збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) шляхом розміщення так званих «закладок».
В цей же день, у період часу з 19 годин 40 хвилин до 21 годин 13 хвилин, в ході проведеного у встановленому законом порядку огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля буд. АДРЕСА_4 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було виявлено та вилучено 13 зіп-пакетів з кристалічною речовиною, в тому числі 1 зіп-пакет з кристалічною речовиною масою 0,1252 г., яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої становить 0,0975 г.
Виявлену і вилучену особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою не менше ніж 0,0975 г., ОСОБА_5 , в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22.12.2006 (зі змінами), діючи умисно, незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22.12.2006 (зі змінами) та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», PVP (таблиця № І, список № 2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, слідчий посилається на зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол огляду місця події від 27.02.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого було зафіксовано обстановку на місці події та у ОСОБА_5 виявлено та вилучено особливо небезпечні психотропні речовини; постанову про визнання предметів речовими доказами, та залучені їх до кримінального провадження в якості речових доказів; висновком експерта № СЕ-19/105-24/1452-НЗПРАП від 28.02.2024, відповідно якого вилучений у ОСОБА_5 зіп-пакет з кристалічною речовиною масою 0,1252 г., містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та маса якої становить 0,0975 г.; протокол допиту свідка ОСОБА_8 , який показав про причетність ОСОБА_5 до незаконного обігу психотропних речовин; протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 ; протокол огляду речей, а саме мобільного телефону ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ч.4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
У судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання, яке може понести ОСОБА_5 , в разі доведення його вини, за тяжке кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до10 років та яке може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча. Отже тяжкість ймовірного покарання та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 значно підвищують ризик переховування його від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення до кримінальної відповідальності.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Доведений і ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом та можливості вчинення іншого злочину, в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання. Отже враховано, що підозрюваний схильний до вживання наркотичних засобів, що свідчить про його антисоціальну спрямованість, у зв'язку з проходження військової служби має доступ до боєприпасів та зброї, те, що останній підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_9 схильний до вчинення нових злочинів, та перебуваючи на волі, зможе продовжити свою злочинну діяльність або вчинити дії що перешкоджають проведенню досудового розслідування по цьому провадженні.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, вказав на те, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає неможливим застосування щодо ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому в достатній мірі оцінено в сукупності також такі обставини: обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини за злочин, у вчиненні якого він підозрюється; особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого злочину, та наявність ризиків, які дає підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого і продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з урахуванням вимог ст. 197 КПК України до 27 травня 2024 року.
Крім того, на виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, яка регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, у провадженні слід визначити відповідну заставу.
При визначенні розміру застави слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах … 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Також, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
У контексті обставин цього кримінального правопорушення слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна буде забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків та запобігти встановленим ризикам.
Така сума застави оцінена враховуючи дані про особу та її поведінку її активи та її взаємовідносини з особами, які мають забезпечити її безпеку, іншими словами, розмір застави обумовлюється слідчим суддею тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Щодо питання доречності покладення обов'язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, то слід відмітити таке.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно з урахуванням установлених обставин цього кримінального провадження, на переконання слідчого судді, слушним є покладення на підозрюваного у разі внесення застави наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого, прокурора; не відлучатись із розташування військової частини, в якій він проходить службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (місця несення служби).
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 90840,00 грн., поклавши на ОСОБА_5 певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Адже саме вони будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178, 183, 193-199, 376, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000081 від 27.02.2024, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307КК України, по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000081 від 27.02.2024 року, строком до 27 травня 2024 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тримати під вартою в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. № 80.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 , своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язок: прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному ОСОБА_10 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя