Справа № 759/25446/23
Провадження № 2/752/3554/24
іменем України
29 квітня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
у грудні2023 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання коштів у позику № 2874452 від 28.01.2022 року в розмірі 44 767,26 грн., а також 2 684,00 грн. сплаченого судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 28.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику № 2874452.
23.05.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено Договір факторингу № 01.02-25/23, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуває права вимоги ТОВ «Лінеура Україна» за кредитними договорами та сплачує ТОВ «Лінеура Україна» за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 року, ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 44 767,26 грн, з яких: 9 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 35 767,26 грн - сума заборгованості за відсотками.
Посилаючись на те, що відповідачем порушено умови договору та не сплачено заборгованість, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 14.02.2024 року, після передачі справи за підсудністю із Святошинського районного суду м. Києва,відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 49).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що28.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2874452.
Згідно до умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2874452 від 28.01.2022 року якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит у сумі 9 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Згідно п. 1.3. строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день, занижена процентна ставка становить 0,4 % в день.
Згідно Розділу 2. Кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Даний кредитний договір підписано відповідачем 28.01.2022 року о 17 годині 36 хвилин 08 секунд електронним підписом К101.
У відповідності до листа про детальний опис дій, вчинених сторонами для укладення договору № 2874452 від 28.01.2022 року детально описано дії позичальника вчинені для укладення даного договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
23.05.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено Договір факторингу № 01.02-25/23, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуває права вимоги ТОВ «Лінеура Україна» за кредитними договорами та сплачує ТОВ «Лінеура Україна» за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 року, ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 44 767,26 грн, з яких: 9 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 35 767,26 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до змісту ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст.1049ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідач не надав доказів, що сплачував заборгованість первісному кредитору після відступлення права вимоги позивачу.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України).
Жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов'язанні, що випливає з кредитного договору, закон не містить, таких обмежень не встановлено і укладеними між фінансовими установами та відповідачем договором позики.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1079 цього ж Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина 1 ст. 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тому, позов підлягає задоволенню і, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2874452 від 28.01.2022 року, в розмірі 44 767,26 грн.
Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2874452 від 28.01.2022 року, в розмірі 44 767,26 грн (сорок чотири тисячі сімсот шістдесят сім гривень 26 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні00 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: бул. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко