Справа №705/2503/24
2-а/705/52/24
29.04.2024 м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 матеріали вказаної позовної заяви передані для розгляду в провадження судді Піньковському Р.В.
Ознайомившись з матеріалами адміністративного позову, врахувавши позицію позивача, викладену у заяві про поновлення пропущеного строку, суддя вважає за необхідне залишити позов без руху з наступних підстав.
За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, у позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕНА № 1894504 від 12 квітня 2024 року інспектора роти № 6 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Тодосійчука В.О., а провадження у справі закрити.
Стягнути з відповідача суму сплаченого штрафу у розмірі 340 гривень та судові витрати.
Також до позовної заяви позивач ОСОБА_1 додає клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яке обґрунтовує наступним.
Оскаржуваною постановою інспектора роти № 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Тодосійчука В.О. від 12.04.2024 його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
З таким рішенням він не погоджується і має намір оскаржити його в судовому порядку, однак у встановлений законом строк не зміг звернутися до суду, у зв'язку з фактичним станом війни в Україні, постійними повітряними тривогами. Так, для звернення до суду необхідно було провести підготовчу роботу, виготовити копії відповідних документів, для цього необхідно звернутися до фахівців у галузі права та до офісів, які надають відповідні послуги копіювання та друкування документів. Протягом 10 діб відведених на оскарження, в Черкаській області було оголошено 24 повітряні тривоги, що наражало на небезпеку і фактично є непереробною силою.
У зв'язку з цим просить суд поновити строк на оскарження постанови до суду.
Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Приписами закону визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня вручення оскаржуваного рішення (постанови).
Згідно ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оцінюючи викладені позивачем доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить до наступного.
Положеннями статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку на звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви або клопотань, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
На думку суду, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в його ухвалі від 02 березня 2020 року у справі №420/4352/19 (адміністративне провадження № К/9901/3023/20).
Верховний Суд у своїй постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 826/14417/18 (касаційне провадження № К/9901/7611/19) зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, положення «повинна» (яке міститься у статті 122 КАС України) слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Схожий висновок викладено Верховним Судом у його постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 140/2513/19 (адміністративне провадження № К/9901/4012/20).
Крім того, суд при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду керується практикою Європейського суду з прав людини, яка, в силу приписів частин першої, другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судом як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Зокрема, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав у строк встановлений процесуальним законом та судом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Разом з тим, наведені позивачем доводи щодо причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть бути розцінені, як об'єктивні, непереборні, оскільки з урахуванням предмету позову, складності справи, кількості наданих разом з позовом документів, про необхідність підготовки яких зазначає позивач, вказані останній причини є формальними та такими, що не підтверджуються жодним доказом.
Крім того, у позові позивач зазначає, що додає до матеріалів позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору, але згідно акту, складеного заступником керівника апарату суду та працівниками канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області 24.04.2024, при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від ОСОБА_1 на адресу суду кур'єрською доставкою Нової пошти №20450912127978, не виявлено вказаних у додатку документів, а саме оригіналу квитанції про сплату судового збору та інших письмових доказів.
Враховуючи викладене позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру, який дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у Черкаській області /тг м. Умань/22030101; Код отримувача (код за ЄРДПОУ) 37930566; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат); Код отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UА588999980313151206000023755; Код класифікації доходів бюджету 22030101 у розмірі 605,60 грн.
Вказані вище недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. ст. 123 та 286 КАС України.
З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. ст. 121, 123, 160, 161, 171, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду разом з відповідними доказами, а також шляхом надання суду доказів про сплату судового збору.
У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Піньковський