Справа № 695/1719/24
номер провадження 2-о/695/72/24
30 квітня 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту смерті.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Однак, заявником не зазначено, з якою метою він просить визнати ОСОБА_2 померлою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106-о), затвердженої Наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 року №545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров'я або ФОП видається лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов'язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров'я або місці провадження медичної практики ФОП. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У разі поховання померлого закладом охорони здоров'я або ФОП - останній обов'язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті. Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про смерть лікар заповнює довідку про причини смерті в одному примірнику і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.
Заявником до заяви про встановлення факту смерті не додано лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о) ОСОБА_2 . Відсутність же цього доказу унеможливлює встановленню юридичного факту смерті особи (із зазначення причин смерті).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
У відповідності до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
За змістом заяви заявник просить визнати ОСОБА_2 померлою, надаючи при цьому медичне свідоцтво про смерть видане окупаційною владою, яке вірогідно свідчить про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Однак, доказів того, що заявник є родичем померлої не надано.
Крім цього, як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК України ( в редакції за 2004 рік ), за участю заявників і заінтересованих осіб.
Між тим, заінтересованих осіб у справі заявником не визначено.
У той же час, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту смерті, заявником не зазначено в заяві, чи є у померлої діти, чоловік, онуки, брати/сестри, які, у випадку їх наявності, мають бути зазначені в заяві як заінтересовані особи.
Крім того, за змістом ч.ч. 1,2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Однак, додане до позовної заяви медичне свідоцтво про смерть №654нк від 25.12.2023, всупереч вимогам ст. 95 ЦПК України, є неналежної якості (нечитабельне), оскільки в ньому неможливо прочитати весь текст документа, що позбавляє суд можливості належним чином вивчити та дослідити вказані докази.
Відповідно до частини першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про неможливість відкриття провадження за заявою про встановлення факту смерті та надає заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261, 317,353 ЦПК України, суддя
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті залишити без руху.
Запропонувати заявнику усунути зазначені в ухвалі недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: К.М. Ушакова