Справа № 569/6628/24
1-в/569/237/24
26 квітня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 28 березня 2022 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків згідно ст. 76 КК України, -
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення засудженого ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
В обґрунтування свого клопотання вказує, що вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків згідно ст. 76 КК України. Таким чином, вказаний іспитовий строк розпочався з 28 березня 2022 року та закінчився 28 березня 2024 року. А тому, враховуючи те, що термін іспитового строку за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2022 року закінчився, вважає, що засудженого слід звільнити від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
В судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав, з підстав, викладених у ньому та просив суд його задоволити.
Засуджений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Представник Рівненського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання захисника засудженого про звільнення засудженого від відбування покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно із ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічне регулювання містять норми закріплені у ч. 2 ст. 2 КК України та ч. 1 ст. 17 КПК України.
Судом встановлено, що на підставі вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків згідно ст. 76 КК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Таким чином, вказаний іспитовий строк розпочався з 28 березня 2022 року та закінчився 28 березня 2024 року.
За приписами ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
На розгляді Рівненського міського суду Рівненської області розглядається справа № 569/88/24 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12023180000000013 від 11.01.2023 року, згідно якого ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 313 КК України.
Разом з тим, згідно принципу «презумпції невинуватості» закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Барбера, Мессегеу і Джабардо проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, оскільки обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Згідно позиції Конституційного Суду України, сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність, оскільки особа не несе кримінальної відповідальності, доки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили (Рішення від 27 жовтня 1999 року у справі № 1-15/99).
До того ж, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 квітня 2010 року у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в п. 2 ст. 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є невинною до того, як це доведено в законному порядку.
Згідно наведеної національної та європейської судової практики, наявність іншого кримінального провадження, при розгляді даного клопотання, розцінюється як передчасне висловлення думки про винуватість, що є порушенням «презумпції невинуватості».
Враховуючи вимоги принципу невинуватості, слід констатувати, що наявність на теперішній час кримінального провадження відносно ОСОБА_6 є недостатньою підставою для твердження про вчинення такою особою кримінальних правопорушень, так як вину особи не було встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Таким чином, оскільки відносно ОСОБА_6 на даний час відсутній обвинувальний вирок, що набрав законної сили, а також враховуючи те, що термін іспитового строку за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2022 року закінчився, суд приходить до висновку, що засудженого слід звільнити від призначеного покарання з випробовуванням, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Керуючись ст.ст. 75, 78 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_6 - задоволити.
Звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2022 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_7