Справа № 545/637/24
Провадження № 2-а/545/36/24
29.04.2024 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що Головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л. М. складена постанова серії АА №00016896 від 18.01.2024 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.132-1 КУпАП, згідно з якою 17.01.2024 о 09 год 39 хв, за адресою М-06, км 246+008, Житомирська область зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.420, д. н. з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6.278 % (0.722 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон.
Категорично не погоджується з даною постановою, оскільки вона не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, в постанові невірно вказані характеристики транспортного засобу, а саме транспортний засіб MAN TGX 26.420, д. н. з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , є автомобілем, який має три вісі, дві з яких є здвоєними. Вказує, що характеристики транспортного засобу, зазначені інспектором в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним характеристикам транспортного засобу, оскільки вагові параметри не перевищують допустимих ПДР для трьохвісних автомобілів, яким є MAN TGX 26.420, д. н. з. НОМЕР_1 , а тому відсутні будь-які підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 18.01.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 21.02.2024 року провадження у справі відкрито.
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що у спірних правовідносинах мова йде про перевищення саме нормативних вагових параметрів транспортних засобів під час руху автомобільними дорогами, визначених п. 22.5 ПДР, а не технічних характеристик транспортного засобу маси визначених свідоцтвом про реєстрацію такого транспортного засобу. Також зазначає, що оскаржувана постанова містить всі передбачені законодавством відомості щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується, зокрема, фотографіями транспортного засобу, здійсненими в момент приїзду через автоматичний пункт, інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованого автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, витягом з програми АРМ -аудиту щодо виявленого правопорушення. Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважування, при цьому зміст постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення. Крім цього, в контексті доводів позивача про недостовірність результатів вимірювання вагових параметрів з огляду на фіксацію автоматичним пунктом перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, що має дві осі, в той час як належний транспортний засіб обладнаний 3 осями, вказує, що водій здійснив підняття осі, що спричинило збільшення навантаження на вісь та відповідно перевезення та розподіл навантаження здійснювалося на 2 осях, а тому до транспортного засобу позивача мають застосовуватися вагові параметри як до двохвісного автомобіля з двома одиничними осями. З огляду на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
Від представника позивача адвоката Коломієць С. В. надійшов відповідь на відзив, де зазначає, що твердження відповідача про підняття третьої осі, що спричинило навантаження та перевезення на двох осях не підтверджується жодними доказами та є виключно припущенням відповідача. Стверджує, що постанова та додані до неї фото та витяги з автоматичної програми не містять опису транспортного засобу на наявність трьох вісей щодо підняття одної з них, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи та необгрунтоване прийняття відповідного рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Представник позивача надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника на підставі наявних матеріалів, підтримують позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, проти задоволення позову заперечують з підстав, зазначених у відзиві на позов.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.01.2024 Головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л. М. винесено постанову серії АА №00016896 від 18.01.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1КУпАП у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. (а.с. 8).
Згідно постанови вбачається, що 17.01.2024 о 09 год 39 хв, за адресою М-06, км 246+008, Житомирська область зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.420, д. н. з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6.278 % (0.722 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон, тобто скоєно адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Правопорушення зафіксоване технічним засобом: WIM11,11, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії .35-02/1660…1663;23- _№21/000278…000281 до 28.09.2024.
Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постановою КМУ від 11.02.2015 №103затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Відповідно до п.1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення передбачено, що основним з завдань Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Приписами пп.15, 27, 29 п.5 Положення Укртрансбезпека визначено що відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Частиною 2 ст.29 Закону УкраїниПро дорожній рухпередбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає:
- здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567);
- фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).
За визначенням, наведеним у п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідні машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ №879 від 27.06.2007Про заходи щодо збереження автомобільних дорогами загального користування , вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно з п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.
Пунктом другим Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, визначено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
Відповідно до пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 № 105) рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, серед іншого: б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т, трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни), чотирьохвісний автомобіль - 32 т, чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами -38 т; в) навантаження на вісь: на одинарну вісь - 11,5 т.
Згідно абз. 8 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Постановою КМУ від 11.02.2015 №103затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Відповідно до п.1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення передбачено, що основним з завдань Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Приписами пп.15, 27, 29 п.5 Положення Укртрансбезпека визначено що відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Позивач не заперечував факт того, що він є суб'єктом відповідальності за виявлене правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Так, адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1 ст. 14-3 КУпАП).
Відповідно до відомостей програми АРМ-аудиту ТЗ MAN TGX 26.420, д. н. з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 , тобто є особою відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії АА № 00016896 від 18.01.2024 зафіксовані параметри ТЗ MAN TGX 26.420, д. н. з. НОМЕР_1 : кількість вісей 2 шт.; спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4790 мм, навантаження на вісь 1 - 5250 кг; 2 -14550 кг. Загальна маса 19800 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: навантаження на одиночну вісь - 12222 кг.
Так, в момент руху було перевищено навантаження на вісь на 6.278 % (0.722 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон. Як було встановлено з інформаційної картки ГВК, автоматичним пунктом габаритно-вагового контролю, було зафіксовано наявність 2 осей, які перебували в контакті з поверхньою дороги в момент здійснення фіксації правопорушення.
Суд дослідивши фотографії, які мають в матеріалах справи констатує, що у даному випадку перевезення здійснювалися на 2-ох осях, що чітко зафіксовано автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, який є технічно справним та пройшов повірку на відповідність технічним регламентам.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом WIM11,11, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії .35-02/1660…1663;23- _№21/000278…000281 до 28.09.2024. Також постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені зображення транспортного засобу під час вчинення правопорушення та відеозапис.
Відповідно до сертифікату перевірки типу № UA.TR.001 76-20 Rev.0, чинний до 16.06.2030; свідоцтво про повірку: 35-02/1660….1663 від 17.11.2023, чинне до 16.11.2024; сертифікату перевірки типу № UA.TR.001 6-21 Rev.0, чинний до 28.01.2031; свідоцтво про повірку №23-21/000278…000281, чинне до 04.11.2024 підтверджується встановлення елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на М-06 Київ-Чоп, км 246+008, відповідність встановленого приладу для зважування транспортних засобів WIM11 вимогам технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та стандартам ДСТУ. Прилад призначений для зважуання дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь (а. с. 41-47)
Отже, інформація, отримана з приладу для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь WIM11,11 є належним доказом перевищення повної маси вантажного транспортного засобу.
Щодо доводів позивача про те, що вагові параметри транспортного засобу не перевищують допустимих ПДР, з огляду на те, що транспортний засіб MAN TGX 26.420, д. н. з. НОМЕР_1 є автомобілем, який має три вісі, а тому встановлені постановою вагові параметри не перевищують допустимих ПДР для трьохвісних автомобілів слід зазначити наступне.
Суд звертає увагу на те, що у вантажних автомобілях існує такий механізм, як підйомна вісь. Суть вказаного механізму полягає у можливості підняття осі на незначну висоту, у зв'язку із чим за наявності 3-х осей, переміщення буде здійснюватися на 2-х осях, що і має місце у даному випадку, оскільки сертифікований прилад визначив наявність лише 2-х осей у транспортному засобі марки MAN TGX 26.420, д. н. з. НОМЕР_1 .
Тому, до уваги необхідно брати саме ті характеристики транспортного засобу, які мали місце при фактичному здійсненні перевезень. В даному випадку перевезення здійснювалися на 2-ох осях, що чітко зафіксовано автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Як вже було зазначено вище, справність та придатність технічного засобу, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, підтверджується сертифікатами та свідоцтвами про повірку.
Отже, суд вважає твердження представника позивача про невідповідність кількості осей транспортного засобу є хибним та таким, що не відповідає матеріалам справи.
Щодо доводів позивача про невідповідність результатів автоматичної фіксації дійсності та фактичним обставинам, суд зауважує, що оскаржувана постанова містить всі необхідні вихідні дані, зокрема фактичні дані транспортного засобу позивача зафіксовані приладом в автоматичному режимі та виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу, а також відповідну формулу розрахунку, відсоток перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Підстави вважати, що проведений уповноваженою особою за встановленою формулою розрахунок є хибним у суду відсутні.
Доказів того, що пристрій, яким зафіксовано порушення був у не справному стані представницею позивача не було надано.
За положеннями КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, оскаржувана постанова містить усі передбачені положеннями ст. 283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов'язкові відомості, визначені ст. 283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, та відповідає фактичним обставинам правопорушення.
За положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в частині 1статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78КАС України.
Відповідно до частини 2статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Натомість відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правомірність оскаржуваної позивачем постанови .
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 132-1 КУпАП, а тому складання постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності є правомірним.
Оскільки в задоволення позову відмовлено в повному обсязі, згідно вимог ст.139 КАСУ судові витрати, які поніс позивач у зв'язку з розглядом справи, не підлягають стягненню на його користь.
Керуючись ст. ст. 2,6, 8-10,14,77,246,250, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. Г. Путря