Дата документу 01.05.2024Справа № 554/4618/24
Провадження № 1-кп/554/1073/2024
01 травня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
09.09.2019 року приблизно о 13 годині ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження (далі - «Співучасник»), таємно, умисно, з корисливих мотивів, вчинили незакінчений замах на викрадення майна ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 , за таких обставин.
З метою крадіжки ОСОБА_4 та «Співучасник» прослідували до під'їзду АДРЕСА_3 . Там ОСОБА_4 підсадив на козирок 4-го під'їзду «Співучасника», який, шляхом пошкодження викруткою вікна, проник до квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою. Після чого ОСОБА_4 спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження «Співучасника» у разі виникнення небезпеки та появи сторонніх осіб. А «Співучасник» безпосереднього вчинив активні дії щодо таємного викрадення речей потерпілої ОСОБА_5 , а саме: кулону у вигляді пелюстки, із металу жовтого кольору 585 проби, вагою 1 грам, вартістю 950 грн, ланцюжка із металу білого кольору з жовтим напиленням, сережки із металу білого кольору з жовтим напиленням і цирконієвим камінцем, каблучки із металу білого кольору з жовтим напиленням, каблучки із металу білого кольору з жовтим напиленням та перлиною, обручки із металу жовтого кольору, щодо яких вартість в обвинувальному акті не зазначена та вказано, що вони не представляють матеріальної цінності для потерпілої. Проте указані дії ОСОБА_4 та його «Співучасника» були помічені випадковими свідками, після чого ОСОБА_4 , подав сигнал і зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а його «Співучасник», будучи попередженим ОСОБА_4 й почувши дзвінок у двері квартири, під час відшукування інших речей, які можливо викрасти, утримуючи при собі викрадене майно, вистрибнув через вікно квартири на землю та одразу був затриманий свідком.
Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб зі своїм «Співучасником» з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло.
ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив його скоєння за обставин, детально викладених в обвинувальному акті.
Підтвердив, що 09.09.2019 року разом із другом дитинства ОСОБА_6 намагались викрасти майно з квартирі АДРЕСА_2 (під'їзд № 4). При цьому він підсадив ОСОБА_6 до квартири, а той пошкодив вікно та заліз всередину. В цей час він залишився на вулиці спостерігати за обстановкою. Коли їх дії були помічені сторонніми особами, він подав сигнал ОСОБА_6 та втік, при цьому нічого не викрав. ОСОБА_6 був затриманий і в нього вилучили всі викрадені речі. У скоєному щиро розкаявся та переоцінив свою протиправну поведінку, вказавши, що усе викрадене майно повернуто потерпілій. Він наразі проходить службу в ЗСУ та приймає активну участь в бойових діях, в тому числі на передових позиціях.
Потерпіла ОСОБА_5 та її представник до суду не з'явились, будучи повідомленими про дату і час слухання справи.
Суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів обвинувачення, окрім тих, які підтверджують цивільний позов, вирішує за недоцільне, а вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України вважає повністю доведеною.
ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке хоча й відноситься до тяжких злочинів, проте не є закінченим, його роль другорядна, матеріальна шкода не є значною, викрадене майно, згідно розписки, повністю повернуто власнику.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який не судимий, проходить військову службу в тому числі у зоні бойових дій, де зазначав поранення, на обліках нарколога та психіатра не перебуває, не одружений.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є: вчинення кримінального правопорушення вперше, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, проходження військової служби у воєнний стан.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Ці обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства та за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутності обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого, необхідним і достатнім буде призначення покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку.
V. ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди в сумі 63200 грн та моральної шкоди в сумі 100 000 грн підлягає задоволенню частково (а.с. 19-46).
Обвинувачений ОСОБА_4 позов визнав частково. В частині матеріальної шкоди позовні вимоги не визнав, оскільки зазначених потерпілою у позові коштів в сумі 2500 доларів США та 500 грн ні він, ні ОСОБА_6 не викрадали і ця сума йому не інкримінується в обвинувальному акті. В частині визначення моральної шкоди поклався на розсуд суду.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Вимоги щодо меж судового розгляду, закріплені в ст. 337 КПК України, не дозволяють суду виходити за межі висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 стороною обвинувачення ставиться у провину викрадення речей потерпілої ОСОБА_5 , а саме: кулону у вигляді пелюстки, виготовленого із металу жовтого кольору 585 проби, вагою 1 грам, вартістю 950 грн, ланцюжку із металу білого кольору з жовтим напиленням, сережок із металу білого кольору з жовтим напиленням і цирконієвим камінцем, каблучки із металу білого кольору з жовтим напиленням, каблучки із металу білого кольору з жовтим напиленням та перлиною, обручки із металу жовтого кольору, які не представляють матеріальної цінності для потерпілої.
Викрадення 2500 доларів США та 500 грн, як вказано в цивільному позові потерпілої, органом досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_4 не інкримінується. Прокурор обвинувачення не змінював і таких намірів не має.
Суд розглядає справу лише в межах пред'явленого звинувачення та самостійно не вправі збільшити його обсяг.
Моральна шкода потерпілій визначається судом в сумі 10 000 грн, виходячи із засад розумності, добросовісності та справедливості, з огляду на характер та тривалість страждань потерпілої внаслідок проникнення до її житла та тимчасового викрадення її майна. При цьому враховується, що викрадене майно потерпілій було повернуто протягом нетривалого проміжку часу.
VІ. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в розмірі його частки, тобто половина, враховуючи, що до кримінальної відповідальності притягується ще його співучасник.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до суду не надходило.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження; повідомляти з командира військової частини, де проходить службу (у разі звільнення з військової служби уповноважений орган з питань пробації) про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися до командира військової частини, де проходить службу (у разі звільнення з військової служби уповноважений орган з питань пробації) для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 157 (сто п'ятдесят сім) грн судових витрат на залучення експерта.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 10 000 (десять тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди, у іншій частині позовних вимог відмовити.
Речові докази - залишити на зберіганні до вирішення виділеного кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1