Дата документу 30.04.2024Справа № 554/7686/22
Провадження № 1-кп/554/191/2024
30 квітня 2024 року м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170020000538 від 30.07.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомихайлівка Доменського району Кіровоградської області, громадянина України, розлученого, освіта середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,-
І. Обвинувачення, визнане судом доведеним та кваліфікація діяння
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця - санітара 2 стрілецького відділення 2 взводу 3 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст.17,65 Конституції України, ст.ст.1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11,16,28-32,37,16,127,128,129,130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 02 травня 2022 року близько 14 год 00 хв, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , у передмісті АДРЕСА_2 , умисно, в умовах воєнного стану, відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира НОМЕР_2 окремого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2022 №12ДСК, щодо вибуття в район АДРЕСА_3 , доведеного до нього в усному порядку, який був виданий уповноваженою особою, у межах своїх повноважень, із дотриманням належної форми і порядку його віддання, а також ґрунтувався на законі, за змістом не суперечив чинному законодавству та не пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина, тому своїми діями солдат ОСОБА_5 , підірвав боєготовність та боєздатність 3 стрілецької роти 32 окремого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
За таких обставин дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 402 КК України, тобто, непокора - відкрита відмова виконати наказ начальника вчинена в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиція сторін
Виступаючи в судових дебатах прокурор вважала, що надані нею докази повністю доводять інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.407 КК України та просила суд призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та показав суду, що 02 травня 2022 року йому не було доведено належним чином бойовий наказ на вибуття на позиції в район АДРЕСА_3 , а саме командир усно оголосив про необхідність відбуття в інший населений пункт, що не є бойовим наказом, та запропонував розділитися на тих, хто згоден з цим і не згоден. Він прийняв для себе рішення не вибувати в ці населені пункти з психо - емоційних мотивів, оскільки його стрілецьку роту з 29.04.2022 року по 01.05.2022 року обстріляли ворожі війська, внаслідок чого загинуло двоє побратимів, троє бійців отримали поранення. Крім того, в нього, як і в інших бійців, було відсутнє повне та необхідне забезпечення засобами зв'язку, медичними аптечками, відсутній протитанковий та броньований транспорт, підтримка артилерії.
Захисник ОСОБА_4 просив суд виправдати обвинуваченого ОСОБА_5 з підстав, які останній виклав у своїх показаннях, оскільки усна вказівка командира про вибуття в інший населений пункт не може вважатися бойовим наказом. Крім того, солдат ОСОБА_5 не пройшов необхідну військову підготовку, у нього було відсутнє повне та необхідне забезпечення засобами зв'язку, медичними аптечками, відсутній протитанковий та броньований транспорт, що створювало суттєву загрозу для його життя та здоров'я.
ІІІ. Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження обставин кримінального провадження, вчиненого ОСОБА_5 та їх оцінка
Відповідно до ст.94 КПК України кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Відповідно до ст.85 КПК України належність доказів відображає положення про те, що на підставі цих даних установлюється наявність чи відсутність фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст.86 КПК України допустимість доказів означає отримання фактичних даних у встановленому законом порядку.
Щодо ознаки достовірності доказів, то вона закладена у розумінні фактичних даних як правдивих відомостей. Під достатністю слід розуміти сукупність належних та допустимих фактичних даних, які у своїй єдності забезпечують відображення всіх елементів предмета доказування та приводять до висновку про доведеність (недоведеність) обставин кримінального провадження, тоді як критерій взаємопов'язаності слід розглядати з тієї позиції, що докази не повинні суперечити один одному чи створювати неоднозначне уявлення про ті чи інші факти.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 06.04.2022 року, солдат ОСОБА_5 , стрілець першого відділення третього взводу роти охорони Полтавського РТЦК зараховано на посаду стрільця - санітара другого стрілецького відділення другого взводу треьої роти в/ч НОМЕР_1 на всі види забезпечення з 06 квітня 2022 року (а.с.193 тому № 2 виділених матеріалів).
На а.с.3 тому № 1 долучених матеріалів наявне повідомлення командира НОМЕР_3 , направлене до керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОС про те, що 02 травня 2022 року близько 10 год 00 хв неподалік н.п Уди Харківської області частина особового складу стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 відкрито відмовилася виконувати наказ командира щодо вибуття на позиції в районі безпосереднього зіткнення з російсько - окупаційними військами, в т.ч. військовослужбовець, призваний за мобілізацією ОСОБА_5
На а.с.7 тому № 1 долучених матеріалів наявна довідка командира НОМЕР_3 , датована 04.05.2022 роком, в якій також викладені вказані вище обставини.
На а.с. 13 - 18 тому № 1 долучених матеріалів наявна довідка про відмову виконати наказ військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_5 та додаток до неї, складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На а.с. 119 - 122 тому № 1 долучених матеріалів наявна копія військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого на ім'я ОСОБА_5 .
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 05.05.2022 року, наказано провести службове розслідуваання за фактом невиконання військовослужбовцями третьої стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 бойового розпорядження від 02.05.2022 року та їх усунено від виконання службових обов'язків, в т.ч. солдата ОСОБА_5 (а.с.3-4 тому № 2 виділених матеріалів).
Актом службового розслідування, затвердженого командиром в/ч НОМЕР_1 встановлено в діях солдата ОСОБА_5 порушення вимог, передбачених ст.ст.11,16,37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст.1, абз.1,5 ст.4 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, що покладають на військовослужбовця обов'язок сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів ЗСУ, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виконувати відданий наказ у зазначений термін, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негативних вчинків. Причинами та умовами, які сприяли вчиненню правопорушення були: невиконання військовослужбовцями вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного Статуту ЗСУ; особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення військовослужбовців до виконання вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного Статуту ЗСУ (а.с.9-23 тому № 2 виділених матеріалів).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 11.05.2022 року надано тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні командира в/ч НОМЕР_3 , а саме витягу або оригіналу наказів, що слугували переданню військової в/ч НОМЕР_1 в оперативне підпорядкування в/чА7044, витягу або оригіналу бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 № 136 від 02.05.2022 року тощо (а.с.8 - 9 тому № 3 виділених матеріалів).
Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.05.2022 та вилучених документів (а.с.10 - 15 тому № 3 виділених матеріалів), зокрема бойовим розпорядженням командира ОТУ «Суми» №116/оту суми/165дск від 21.04.2022 відповідно до якого командиру 116 обр Тро наказано прийняти в оперативне підпорядкування 32 окремий стрілецький батальйон; організувати та забезпечити передачу 3 стрілецької роти 127 об ТрО 112 обр Тро в оперативне підпорядкування зведеному батальйону 103 обр Тро (а.с.16 - 22 тому № 3 виділених матеріалів).
Даними протоколу огляду тимчасового доступу до речей і документів від 30.05.2022 та вилучених документів (а.с.30 - 31 тому № 3 виділених матеріалів), зокрема бойовим розпорядженням командира 32 осб №12 від 02.05.2022 відповідно до якого було поставлено бойове завдання командиру 3 стрілецької роти здійснити пересування особового складу роти з АДРЕСА_3 взводу необхідно зайняти відповідні координати. Час готовності до виконання завдань 02.05.2022 20 год 30 хв (а.с. 46 тому № 3 виділених матеріалів).
У рапорті від 02.05.2022 року ОСОБА_5 відмовився виконати поставлене завдання щодо виїзду в населений пункт Баранівка Харківської області, вважаючи його безглуздим і недоцільним. Готовий нести службу у разі надання йому відповідного озброєння та реформування підрозділу.
Свідок ОСОБА_6 показав, що він є командиром стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Приблизно о 12 год 02 травня 2022 року від командира батальйону він отримав бойове розпорядження передислокувати 3 стрілецьку роту 32 окремого стрілецького батальйону до АДРЕСА_4 . У цей же день, 02 травня 2022 року близько 14 год, перебуваючи в населеному пункті Цапівка, перед вишикуваною 3 стрілецькою ротою він довів до відому усьому особовому складу роти це бойове розпорядження. Після цього частина особового складу відмовилася виконувати наказ, у тому числі і ОСОБА_5 . Надалі в населеному пункті ОСОБА_7 ця стрілецька рота перебувала приблизно 2 тижні, основним завданням якої було облаштування спостережних пунктів. На той час було проведено бойові злагодження, особовому складу видано стрілецьке озброєння. До того ж особовий склад, який вибув до населеного пункту Баранівка Харківської області, повністю виконав бойове завдання без втрат, озброєння для виконання завдання вистачило в повному обсязі, обстрілів там не було.
Допитані як свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 показали, що 02 травня 2022 близько 14 год 00 хв командир ОСОБА_6 довів до особового складу 3 стрілецької роти наказ командира батальйону щодо вибуття в населений пункт Баранівка Харківської області. Після доведення вказаного бойового розпорядження частина військовослужбовців відмовилася його виконувати. У населеному пункті Баранівка особовий склад пробув близько 10 днів, основним завданням якого було облаштування спостережних пунктів для недопущення прориву противника. За час перебування в цьому населеному пункті втрат не було, бойове завдання виконано.
ІV. Аналіз, оцінка доказів судом
Досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення в справі.
Суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам, дослідженим у судовому засідання, показання обвинуваченого ОСОБА_5 у тій частині, що він, як військовослужбовець, не отримував бойого розпорядження та виконувати його був не зобов'язаний.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією рф проти України на всій території Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який надалі неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Відповідно до вимог статтей 17, 65 Конституції України, статтей 1, 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", положень Військової присяги, статтей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 , як військовослужбовець призваний за мобілізацією, під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), зразково виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Згідно з ст.30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання, а підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає "Слухаюсь" і далі виконує його. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Згідно з ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що наказ (бойове розпорядження) від 02.05.2022 № 12 ДСК було видано командиром НОМЕР_5 окремого стрілецького батальону в межах компетенції військової службової особи. Його незаконність судом не встановлена. Це бойове розпорядження доведено до відома командиром 3 стрілецької роти НОМЕР_5 окремого стрілецького батальйону Військової частини усно, чітко та зрозуміло. ОСОБА_5 був військовослужбовцем, який безпосередньо підпорядковувався командиру роти ОСОБА_10 .
Захисник ОСОБА_4 , стверджуючи про те, що усна вказівка командира про вибуття в інший населений пункт не може вважатися бойовим наказом, про відсутність необхідної підготовки у обвинуваченого, тощо, не навів перед судом жодного належного та обгрунтованого доказу на підтвердження цього.
При цьому в судових дебатах захисник суперечливо собі зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 попередньо вже виконував певні бойові розпорядження, що є підставою вважати, що ОСОБА_5 мав відповідний військовий досвід.
З цих підстав суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_5 як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Крім того, суд враховує, що згідно показань свідків, командиром було чітко доведено наказ, роз'яснено особовому складу наслідки невиконання наказу, а також те, що війсковослужбовцям, які відмовилися від виконання даного наказу, була надана повторна можливість виконати даний наказ, що підтверджується тим, що частина відказників все ж таки виконала бойове розпорядження, прибувши до визначеного місця дислокації на наступний день
Враховуючи вказані вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України і його вина є повністю доведеною поза розумним сумнівом.
При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
V. Мотиви щодо призначення покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає психо - еомоційний стан під час вчинення злочину, відсутнівсть тяжких наслідків вчиненого.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_5 вчинено тяжке кримінальне правопорушення, він є несудимим, вчинив злочин в умовах воєнного стану, однак тяжких наслідків від нього не настало, на обліку в лікаря- нарколога, - психіатра, - невролога не перебуває, є військовослужбовцем за мобілізацією вік, також суд враховує його майновий стан, поведінку як під час вчинення кримінального правопорушення, так і після цього, позитивну характеристику з місця несення служби, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставини, а тому приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі.
Однак, зважаючи на обставини справи, приймаючи до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, позитивну характеристику з місця несення служби, наявність пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за доцільне застосувати до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_5 призначеного покарання, яке він зобов'язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов'язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, до набрання вироком законної сили, суд вважає за доцільне залишити стосовно нього запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 в період іспитового строку:
- періодично з'являтися для реєстрації до командира військової частини, за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби до уповноваженого органу з питань пробації за місцем його проживання;
- повідомляти командира військової частини, за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання про зміну місця свого проживання чи роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини, за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.
Відповідно до ч.4 ст.76 Кримінального кодексу України, ч.1 ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України нагляд за поведінкою ОСОБА_5 , звільненого від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку покласти на командира військової частини за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.
До набрання вироком законної сили обраний стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави залишити - без змін.
Після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) грн 00 коп повернути ОСОБА_5 , яку внесено згідно квитанцій АТ КБ "ПриватБанк" від 10 червня 2022 року.
Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1