Іменем України
Справа № 542/529/24
Провадження № 3/542/269/24
30 квітня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КпАП України, -
09.03.2024 о 23 год 11 хв в с. Нехвороща по вулиці Центральній біля будинку № 56 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного пориву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про день, час та місце розгляду справи належним чином. У поштовому повідомлені була проставлена відмітка про отримання рекомендованого повідомлення за адресою: АДРЕСА_1 (адреса, яку повідомив ОСОБА_1 працівникам поліції, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та яка є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру № 496909 від 18.03.2024).
При цьому, ОСОБА_1 не повідомив суду іншої адреси. Причини неявки до суду також не повідомив. Заяви про розгляд справи у його відсутності не надав, не подав письмових заперечень проти протоколу.
Крім цього, про розгляд справи Новосанжарським районним судом Полтавської області був обізнаний, про що свідчить підпис, поставлений ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому він не вжив заходів для явки до суду, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Як вбачається з частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Указане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини у справі (далі ЄСПЛ) «Пономарьов проти України», в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, суд вважає релевантним також посилання на постанову від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21), у якій Верховний Суд (далі ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП) визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов'язковою.
Надаючи оцінку доказам у справі, суд дійшов таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 282117 від 09 березня 2024 року, згідно з яким 09.03.2024 о 23 год 11 хв в с. Нехвороща по вулиці Центральній біля будинку № 56 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного пориву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку відмовився (а.с. 3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому вказано, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного пориву обличчя (а.с. 5), відеозаписом події.
З дослідженого відеозапису видно, що працівники поліції повідомили про причину зупинки транспортного засобу марки ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_1 , вказали на наявні ознаки алкогольного сп'яніння у нього. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку, на що він відмовився.
Відповідно до абзацу 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), передбачено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктами 6, 7 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУПАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи та наданий відеозапис, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 1 статті 33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до довідки інспектора САП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області № 2006 від 10.03.2024, під час перевірки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 вилучене та знаходиться на тимчасовому зберіганні у ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області (а.с. 6).
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, з урахуванням конкретних обставин та характеру вчиненого правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , з метою виховання його у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на нього адміністративного стягнення у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 33, 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 276-280, 283, 285 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п'ять грн шістдесят коп ) грн.
Роз'яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повний текст постанови складений 30 квітня 2024 року.