Іменем України
01 травня 2024 року справа № 542/527/24
провадження № 3/542/267/24
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, -
08.03.2024 близько 23:50 год в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: вчинив дії у вигляді словесних образ нецензурною лайкою з приниженням честі та гідності, бійки із застосуванням сили, хапанням за одяг та частини тіла без завдання тілесних ушкоджень, чим міг завдати шкоду психологічному та фізичному здоров'ю останньої.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд адміністративного матеріалу здійснити без його участі, вказав, що з порушенням, вказаним у протоколі згодний.
Як вбачається з частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. При цьому, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі.
За таких обставин суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними в справі про адміністративне правопорушення матеріалами, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог статтей 38, 277 КУпАП.
Надаючи оцінку доказам у справі, суд дійшов таких висновків.
Винність ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 023940 від 09.03.2024, згідно з яким 08.03.2024 близько 23:50 год в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: вчинив дії у вигляді словесних образ нецензурною лайкою з приниженням честі та гідності, бійки із застосуванням сили, хапанням за одяг та частини тіла без завдання тілесних ушкоджень, чим міг завдати шкоду психологічному та фізичному здоров'ю останньої (а.с. 3), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.03.2024 (а.с. 5), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно з якими 08.03.2024 близько 23:50 її чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи в стані сп'яніння ображав її нецензурною лайкою з приниженням честі та гідності, провокував бійку та застосував силу (а.с. 6), письмовими поясненнями ОСОБА_3 , згідно з якими 08.03.2024 близько 23:50 год її зать ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ображав її доньку ОСОБА_2 нецензурною лайкою з приниженням честі та гідності, був агресивним, хапав ОСОБА_2 за одяг та частини тіла, застосував силу без завдання тілесних ушкоджень (а.с. 7), копією тимчасового заборонного припису стосовно кривдника (а.с. 10).
Досліджені матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-УІІІ від 07.12.17 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-УІІІ від 07.12.17 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-УІІІ від 07.12.17 фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно зі статтею 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Водночас, статтею 34 КУпАП визначено обставини, які пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини.
При цьому, обставин, які обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , наявність обставини, яка пом'якшує відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відсутність обставин, що її обтяжують, вважаю за необхідне застосувати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 (сто сімдесят) гривень.
Положеннями статті 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі частини 1 статті 173-2 КУпАП України та керуючись статтями 245, 283, 284, 294 КУпАП України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 (сто сімдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн шістдесять коп).
Роз'яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно з постановою Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.