Справа № 539/1647/24
Провадження № 1-кс/539/367/2024
30 квітня 2024 року м.Лубни
Слідча суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , фактичного власника майна ОСОБА_4 , користувача майна ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавської області ОСОБА_6 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170570000351 від 20.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
установила:
Слідчий СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавської області ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучений автомобіль марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , але фактично перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , (контактний номер телефону НОМЕР_3 ) шляхом позбавленням права володіння, користування, розпорядження, накласти арешт на вилучене свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , шляхом позбавленням права володіння, користування, розпорядження, визначити місцем зберігання автомобіля марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Київська, 2, до скасування арешту майна в установленому Законом порядку, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Клопотання обґрунтовується тим, що 19.04.2024 року приблизно о 15 год. працівниками СРПП Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, під час патрулювання, на ділянці місцевості поблизу домогосподарства по АДРЕСА_2 , зупинено автомобіль «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який згідно рішення суду був позбавлений права керування транспортними засобами. ОСОБА_5 позбавлений рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2022 права керувати транспортними засобами, але керував автомобілем марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 , тобто умисно не виконував постанову суду, що набрали законної сили, вказаний автомобіль, разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 в ході огляду місця події було вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Лубенського РВП ГУНП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Київська, 2. За вказаним фактом, 20.04.2024, слідчим внесено відомості до ЄРДР за №12024170570000351, за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили. У відповідності до ст. 98 КПК України та ч.1 ст.167 КПК України, вилучений автомобіль «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 має статус речового доказу та тимчасово вилученого майна, оскільки після їх вилучення власник позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ними. В ході досудового розслідування ОСОБА_5 пояснив, що він дійсно, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, 19.04.2024 керував автомобілем марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 оскільки в цьому була потреба. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_4 .
Слідчий вважає, що вилучений автомобіль марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , має значення речових доказів та з метою запобігання вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних чи адміністративних правопорушення виникла необхідність у накладенні арешту.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просить клопотання задовольнити та накласти арешт на вилучений транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію ТЗ.
Власник майна ОСОБА_4 та фактичний користувач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого. Власник пояснив, що його автомобілем користується його син, власник не знав, що він позбавлений прав. Зазначив, що його автомобіль не має жодного відношення до кримінального провадження, що розслідується за ознаками ч.1 ст. 382 КК України.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що за вказаним фактом, 20.04.2024, слідчим внесено відомості до ЄРДР за №12024170570000351, за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
За даними матеріалів досудового розслідування, 19.04.2024 року приблизно о 15 год. працівниками СРПП Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, під час патрулювання, на ділянці місцевості поблизу домогосподарства по АДРЕСА_2 , зупинено автомобіль «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який згідно рішення суду був позбавлений права керування транспортними засобами.
19.04.2024 в період часу з 17 год. 12 хв. до 17 год. 43 хв. проведено огляд за добровільною згодою ОСОБА_5 , 1998 р.н., транспортного засобу марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .
В ході проведення огляду виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 , разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , автомобіль поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Лубенського РВП ГУНП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Київська, 2.
В обґрунтування підстав звернення до слідчого судді з указаним клопотанням, слідчий вказує на значення та необхідність збереження речових доказів, а також з метою запобігання вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних чи адміністративних правопорушень.
Між тим, клопотання слідчого фактично зводиться до формального перелічення правових підстав для застосування такого заходу, без належного обґрунтування доведення такої необхідності.
Так, всупереч вимог норм Кримінально-процесуального законодавства, прокурором не обґрунтовано, яким критеріям речових доказів відповідає автомобіль марки «Renault Captur» д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_4 в ході досудового розслідування № №12024170570000351, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені за фактом невиконання ОСОБА_5 , 1998 року народження, рішення суду про позбавлення його права керування транспортним засобом, за ознаками ч.1 ст. 382 КК України.
Крім того, матеріали провадження, які підтверджують доводи наведені в клопотанні не містять відомостей, що слідчим приймалась постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № №12024170570000351 вилучених в ході проведення огляду транспортного засобу та свідоцтва ТЗ.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод, учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності, як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.
Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заборонено будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійсненим на підставі закону.
ЄСПЛ в своїх рішеннях визначає, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи» (справа Баклашов проти Росії, рішення від 09 червня 2005 року, справа Ізмайлов проти Росії, п.38 рішення від 16 жовтня 2008).
Отже, з метою недопущення порушення прав особи, яка є власником автомобіля, запобігання наслідкам, до яких може призвести арешт, враховуючи відсутність необхідності вжиття таких заходів забезпечення кримінального провадження, у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту слід відмовити.
Керуючись ст. 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідча суддя -
постановила:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавської області ОСОБА_6 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвалу суду проголошений 01 травня 2024 року о 12 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1