Справа № 539/1485/24
Провадження № 1-кп/539/189/2024
30 квітня 2024 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Мгар Лубенського району Полтавської області, громадянина України, має середню освіту, працює, утриманців не має, одружений, перебуває на обліку військовозобов'язаних запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
встановив:
05.04.2024, приблизно о 15 год 30 хв, ОСОБА_4 , у період нересту, заздалегідь взявши з собою заборонену для любительського рибальства «Сітку», прибув на берег річки Сула, який знаходиться в с. Мгар Лубенського району Полтавської області та самостійно встановив вказану ліскову «Сітку» для незаконного видобування риби.
В подальшому, 05.04.2024, приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , в період нересту, за допомогою раніше встановленого знаряддя - «Сітки ліскової», виловив водні живі ресурси, а саме: рибу «Синець» загальною кількістю 3 шт., вартістю 1581,00 грн. за одиницю, «Лящ» загальною кількістю 7 шт., вартістю 1649,00 грн. за одиницю та «Карась» загальною кількістю 6 шт., вартістю 1581,00 грн. за одиницю, чим спричинив матеріальних збитків рибогосподарським водним об'єктам України на загальну суму 25772,00 грн. (згідно такс затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів») та, відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», заподіяв істотну шкоду.
Таким чином ОСОБА_4 , обвинувачується у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв'язку з дійовим каяттям, щиро розкаюється у скоєному, збитки всі відшкодував в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти цього клопотання та повідомив суду, що обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував спричинені кримінальним правопорушенням збитки.
Представник потерпілого - ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі. Не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав передбачених КК України. При розгляді покладається на розсуд суду.
З'ясувавши позиції учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Як передбачено п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлених підстав, передбачених ч.2 ст.284 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положеннями ст.45 КК України встановлено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом ст. ст. 44, 45 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 право заперечувати проти закриття кримінального провадження та право наполягати на проведенні судового провадження у повному обсязі в загальному порядку, також роз'яснено, що кримінальне провадження в такому випадку закривається з нереабілітуючих підстав. Обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що підстави та наслідки звільнення за ст.45 КК України йому зрозумілі і просить суд клопотання задовольнити.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно.
Будь-яких обставин, які згідно норм кримінального та кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, в ході судового розгляду не встановлено.
Враховуючи наявність зазначених вище передумов, а також оскільки ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, який згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував заподіяні збитки, обвинувачений наполягає на задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, то клопотання підлягає задоволенню.
У відповідності до змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За положеннями ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину або відповідно використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення.
Після набранням ухвалою суду законної сили підлягає скасуванню арешт накладений ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2024 (справа №539/1387/24, провадження 1-кс/539/310/2024).
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі ст.45 КК України, керуючись ст.284-286, п.2 ч.3 ст.314, ст.ст.369, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження за № 12024175570000080 від 05.04.2024 закрити у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію:
-рибу «Синець» в кількості 3 шт., рибу «Карась сріблястий» в кількості 6 шт. та рибу «Лящ» в кількості 7 шт., яка передана до Полтавського рибоохоронного патруля, конфіскувати в дохід держави.
Знищити речові докази: знаряддя лову - «сітка» довжиною 15 м., висотою 1 м., розмір вічка 50*50 мм., яка знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.
Після набранням ухвалою суду законної сили скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2024 (справа №539/1387/24, провадження 1-кс/539/310/2024).
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1